Супутникові знімки свідчать про суттєві втрати врожаю в Україні

UkrAgroConsult

В 2021 році Україна була одним із найбільших в світі виробників сільськогосподарської продукції. Вона експортувала 15% усієї кукурудзи на світовому ринку та 10% усієї пшениці. Але після вторгнення росії в лютому 2022 року обсяги врожаю в Україні скоротились, повідомляє УкраАгроКонсалт із посиланням на Science.

Нові супутникові зображення з високою роздільною здатністю свідчать про те, скільки було втрачено врожаю: згідно з аналізом, опублікованим в листопаді 2024 року в Environmental Research Letters, в частково окупованій Херсонській області врожайність пшениці зменшилася на 20%. Основною причиною, кажуть вчені, є те, що фермери покидають свої землі. Така ситуація може мати місце в інших регіонах світу, охоплених війною.

Нове дослідження підкреслює «критичний вплив конфлікту» на сільське господарство в Україні.

Попередні дослідження дали певне уявлення про втрати врожаю в Україні та глобальні проблеми продовольчої безпеки через вторгнення. Наприклад, дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications Earth & Environment в червні 2024 року, показало, що середнє виробництво пшениці, соняшнику та ріпаку на оброблюваних площах охоплених війною регіонів України знизилося приблизно на 37% в 2022 році порівняно з довоєнним рівнем. Але було незрозуміло, наскільки це пов’язано із самою війною та які чинники призвели до втрати врожаю.

В новому дослідженні вчені зосередилися на Херсонській області, яка, на їх думку, є зразком для інших конфліктних регіонів України.

CNRS – національне дослідницьке агентство Франції, порівняло супутникові знімки полів у Херсонській області з полями неураженої війною Полтавської області, приблизно за 300 кілометрів. Програма Європейського космічного агентства Copernicus надала зображення. CNRS вивчило дані трьох сезонів врожаю зернових: 2020/21 та 2021/22 до вторгнення та 2022/23 після нього.

Дослідники ввели супутникові зображення в програмне забезпечення, яке видалило вплив атмосферної пари, аерозолів і хмар, щоб ділянки землі стали чіткішими. Потім вони класифікували зображення за землею та типом посівів. Нарешті, вони використали комп’ютерну модель під назвою AgriCarbon-EO, яка включає інформацію про врожай, таку як стадія росту рослин і те, як культури використовують вуглекислий газ і вологу, щоб оцінити, скільки рослин зійшло.

Модель, яка дала перші детальні оцінки постраждалих пшеничних полів у будь-якій області України, показала, що врожайність пшениці в Херсонській області впала із 9,7 т/га до вторгнення до 7,8 т/га після нього – зниження приблизно на 20%. Це означає загальну втрату близько 400 тис. тонн зерна. В Полтавській області кількість пшениці за 3 сезони залишилася приблизно незмінною.

В той час як в Полтавській області посіви постійно зростали, в Херсонській області вони стали спорадичними. Причина пов’язана з добривами, які застосовуються на полях в ключовий момент вегетаційного періоду. Коли аграрії покидали поля або втрачали доступ до них, вони не мали змоги вносити добрива, а це означає, що посіви постраждали навіть більше, ніж зазвичай.

Після врахування кількох факторів, у тому числі погоди та клімату протягом багатьох років, вчені прийшли до висновку, що відсутність можливості регулярно вносити добрива та здійснювати зрошення є найбільшою причиною втрати зерна. Дослідники припускають, що забруднення та небезпека від наземних мін і військових укріплень, а також руйнування сільськогосподарської інфраструктури також могли зіграти свою роль.

Дослідники припускають, що їхні експерименти можуть допомогти зрозуміти вплив війни на сільське господарство в інших прифронтових регіонах, таких як зона бойових дій в Лівані.

Що стосується України, то USDA прогнозує нижчу врожайність зернових через триваючу війну, тоді як Українська зернова асоціація також очікує, що тепла погода та низька кількість опадів знизять врожайність.

Позначки:пшениці, Україна, Херсонській області, сільське господарство, виробництво, врожайність, добрива, соняшнику, кукурудзи, ріпаку, Полтавській області, врожаю