Суперечка між Польщею та Україною щодо зерна створює додаткові логістичні проблеми

UkrAgroConsult

Військова та економічна підтримка Польщі є незамінною для захисту України від російської агресії. Це партнерство було під загрозою через те, що польський уряд наполягав на забороні експорту з України зерна, яке має важливе значення як для світового постачання продовольчої продукції, так і для української економіки, повідомляє УкрАгроКонсалт із посиланням на Bloomberg.

Блокада росією судноплавних маршрутів у Чорному морі та її кампанії бомбардувань портів на річці Дунай змусили Україну використовувати повільніші та дорожчі наземні маршрути для доставки агропродукції на світові та європейські ринки. ЄС відмовився від квот і тарифів на українську продовольчу продукцію після вторгнення росії, але потік українського експорту в східні країни-члени ЄС викликав обурення серед місцевих фермерів. У травні під тиском низки держав, ЄС поступився та ввів тимчасову заборону на продаж українського зерна в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. Великий врожай в росії допоміг ще більше знизити світові ціни на пшеницю.

Коли у вересні закінчився термін дії заборони, ЄС відмовився від закликів продовжити його, що підвищило перспективу нового сплеску експорту української сільгосппродукції. Час був невдалим для правлячої польської партії «Право і справедливість», яка значною мірою покладається на голоси сільських жителів і очікує вибори 15 жовтня. Вона зобов’язалась кинути виклик ЄС і зберегти заборону на імпорт, що змусило президента України Володимира Зеленського подати скаргу до СОТ. Польські лідери, у свою чергу, попередили Зеленського, що його риторика може поставити під загрозу майбутні поставки зброї в Україну.

Експорт України має вирішальне значення для її здатності підтримувати війну, і ЄС мав рацію, коли бажав скасувати заборону на імпорт для п’яти країн, яка не лише завдала шкоди Києву, а й порушила принципи спільного ринку. Брюсселю необхідно збалансувати підтримку України з інтересами держав-членів, навіть тих, які мають авторитарний ухил.

Польща та Україна домовилися перенести прикордонні перевірки українського зерна, яке проходить через Польщу, до литовського порту Клайпеда, що може сприяти зниженню напруженості. Але проблеми залишаються. В найближчій перспективі за цих обставин ЄС не має іншого вибору, крім надання більш прямих субсидій фермерам, які зазнають збитків від українського імпорту. Хоча такі трансферти ризикують створити залежність, ЄС давно визнав, що економічні потрясіння по-різному впливають на країни, і надав «солідарне» фінансування, щоб пом’якшити цей удар. Система ліцензування експорту, яка передбачена Європейською комісією та є частиною угоди, яку Словаччина уклала з Україною, щоб скасувати односторонню заборону, може допомогти регулювати імпортні потоки, хоча слід працювати, щоб гарантувати, що такі схеми не підриваються бюрократією та корупцією.

В довгостроковій перспективі ЄС має інвестувати, щоб допомогти Польщі та іншим країнам оновити їхні відстаючі транспортні та складські потужності. Це пом’якшило б деякі проблеми з потужностями, які завдали шкоди фермерам, і допомогло б підготуватися до збільшення майбутніх торговельних потоків у міру розширення ЄС. Зі свого боку, Польща має пам’ятати, що подальша підтримка України служить її власним інтересам економіки та безпеки.

Враховуючи величезну важливість Польщі для оборони України і безпеки Європи, швидке дипломатичне вирішення суперечки щодо зерна набагато краще, ніж сварки та погрози судового розгляду.

Позначки:України, пшеницю, Румунії, Росією, Болгарії, агропродукції, експорт, продовольчої продукції, світові ціни, ринки, ЄС, Словаччині, зерна, Угорщині, Польщі