Строки сівби озимої пшениці змістилися через аномально теплі зими

У зв’язку з аномально теплими зимами в останні роки окреслилась тенденція до висівання пшениці озимої не лише на початку жовтня, а й у другій та третій декадах цього місяця. Але такі строки сівби дуже ризиковані, якщо погодні умови зимового періоду будуть близькі до норми, пише журнал The Ukrainian Farmer.

У такому разі озимі, посіяні в пізні строки, входять у зиму слабо розвиненими, мають усього 2–3 листки й низьку зимостійкість, навесні формують слаборозвинену кореневу систему, яка розміщується у верхніх шарах ґрунту і не може використовувати вологу з глибоких шарів ґрунту.

Слід також звернути увагу на те, що пшениця озима, посіяна в ранні строки, значно пошкоджується хворобами, прихованостебловими шкідниками (злакові мухи), а також переростає восени, що знижує її зимостійкість і врожайність та вимагає додаткових витрат ресурсів на захист.

Особливо важливо в осінній період вести моніторинг розповсюдження і заселення пшениці озимої попелицями та цикадками, які переносять вірусні хвороби і найбільше вражають перерослі посіви, що значно знижує урожайність і якість зерна.

Строки сівби пшениці озимої значною мірою залежать від вологості ґрунту. За достатнього забезпечення орного шару вологою (25–30 мм) пшеницю озиму висівають в оптимальні строки. За посушливої осені, коли в період оптимальних строків сівби волога в орному шарі ґрунту відсутня (менше 10 мм), сівбу треба розпочинати в другій половині оптимальних строків і закінчувати в допустимі пізні.

Як правило, в умовах Лісостепу і Полісся в більшості років у жовтні випадають ефективні дощі, які достатньо зволожують верхні шари ґрунту. Такі пізні посіви є дещо ризикованими й за раннього припинення вегетації не встигають розкущитись та добре укорінитись. У роки з тривалим осіннім періодом, коли вегетація припиняється в кінці листопада або на початку грудня, такі пізні посіви встигали розкущитись і входили у зиму в задовільному та доброму стані.

Позначки:посівна