США. Виробництво пшениці може піти до Канади

Доля американського пшеничного поясу під великим питанням вважають аналітики. Американські виробники пшениці стурбовані тим, що низка проблем, з якими стикається сектор, може призвести до переміщення врожаю до Канади. Але в Канаді сівозміни вже устоялися, тому фермери можуть і не виявити ентузіазму в додатковому розширенні пшеничних гектарів.

Національна асоціація виробників пшениці США стурбована тим, що виробництво важливого зерна може піти до Канади, пише канадський агроаналітик Шон Пратт у статті, опублікованій канадським агропорталом Аlberta Farmer Express.

«Я був би просто вбитий горем, якби ми втратили пшеничну промисловість тут, у США, так само як втратили вівсяну. Я турбуюся, що ми йдемо шляхом, який витісняє пшеничну промисловість до Канади, оскільки ми даємо економічні переваги іншим товарам», – заявив генеральний директор NAWG Чендлер Гул під час нещодавнього подкасту Agri-Pulse Open Mic.

Ґул заявив, що американська пшениця стикається з «додатковими перешкодами», з якими не стикаються конкуруючі культури. Найбільш серйозною проблемою є те, що пшениця фактично виключена з участі у квітучій американській біопаливній промисловості, яка є джерелом «життєвої сили» для кукурудзи та сої.

«На жаль, у нашому маленькому зернятку пшениці недостатньо цукру чи чогось ще, щоб ми могли стати життєздатним товаром для отримання допомоги за програмами з відновлюваних видів палива», – сказав він провідному подкасту Open Mic Джеффу Неллі.

В результаті пшениця поступається позиціями кукурудзі та сої на півночі американських рівнин, оскільки ці культури більш прибуткові і мають більше варіантів поставок.

Гул особливо стурбований тим, що станеться, коли розпочнеться використання стійкого авіаційного палива (SAF). Виробники SAF зараз вивчають канолу та рудик посівної як можливу сировину, і це культури, ймовірно, займуть ще більше посівних площ на шкоду пшениці. «Цього року американські фермери мають намір засіяти 45,35 млн. акрів пшениці. Це набагато менше, ніж 62,55 млн акрів, засіяних 25 років тому», – навів приклад.

Виконавчий директор Асоціації виробників пшениці Канади Дарсі Полік, з іншого боку, вважає малоймовірним, що Канада вкраде посіви пшениці у США, оскільки в Канаді в країні існують усталені сівозміни.

«Малоймовірно, що наші посівні площі коливатимуться чи змінюватимуться», – сказав він.

Він вважає, що скорочення посівних площ пшениці у США, яке тривало десятиліттями, досягло дна. Урожай може трохи поступитися місцем рижику і канолі, але не набагато.

Однак є один фактор, який може це змінити. Ціни на пшеницю підтримали російсько-український конфлікт, який прибрав великий запас пшениці з експортного ринку. І після завершення конфлікту, ця продукція зрештою повернеться на ринок, що може ще більше підірвати американські пшеничні акри в основному по ярій пшениці. Це вже відкриває нові можливості для фермерів у західній Канаді.

За словами Поліка, зернова асоціація Cereals Canada має скористатися будь-якою слабкістю на ринку пшениці в США, скориставшись можливостями на ринках, де цінується високоякісна пшениця, таких як Європа, Азія та Африка.

Однак це буде складно, оскільки US Wheat Associates має офіси по всьому світу, що дає Сполученим Штатам потужну маркетингову перевагу перед Канадою.

Гул зазначив, що ще однією серйозною перешкодою для американських фермерів є відсутність насіннєвих ГМ технологій у секторі вирощування пшениці, оскільки ця продовольча культура піддається більш пильній увазі споживачів порівняно з кукурудзою та соєвими бобами. Половина врожаю пшениці в США щорічно експортується на чутливі до ГМО ринки Європейського союзу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону. «Гібридна пшениця – це рішення, але це все одно повільніший процес, ніж якби ми могли впровадити генну біоінженерію, як це зробили наші фермери, які вирощують сою та кукурудзу», – сказав він.

Щоправда, за словами Поліка, ситуація в Канаді набагато гірша, де приватні інвестиції у розведення пшениці вкрай обмежені. Наприклад, американці прийняли гібридну пшеницю, тоді як у Канаді на цьому фронті нічого не відбувається. «Американці мають багато переваг перед нами. Ми трохи відстаємо. Нам треба наздоганяти. Але ми впораємося. Селекціонери Канади мають дуже обмежений набір технологічних інструментів, але існують перспективні нові технології селекції, такі як редагування генів, які можуть допомогти скоротити розрив. Канада має можливість швидко надолужити втрачене, як тільки у нас з’являться умови, в яких приватний сектор буде радий працювати», – сказав він.

Гул зазначив, що ще однією перешкодою для американських фермерів є торговельні війни, які президент США Дональд Трамп розв’язав із різними країнами. Він турбується, що якщо Трамп введе мита на мексиканську продукцію, країна може ввести мита у відповідь на сільськогосподарську продукцію США. Це було б серйозно, оскільки Мексика є найбільшим покупцем пшениці. Ситуація загалом така, що американські фермери, які вирощують пшеницю, вже стикаються з падінням цін на зерно, зростанням витрат на його виробництво, неадекватним регулюванням пестицидної галузі та меншою кількістю точок доставки порівняно з кукурудзою та соєвими бобами, їм не потрібні додаткові проблеми, зазначив експерт.

Позначки:США, пшениця, Канада