США та Індія обговорюють доступ для кукурудзи та сої у рамках торгових переговорів

Вашингтон наполягає на розширенні аграрного експорту, а Нью-Делі розглядає можливі поступки.

Президент США Дональд Трамп заявив, що цього тижня провів переговори із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, основною темою яких стала торгівля.

Чому Індія прагне до торгової угоди зі США

Індійський експорт у США оподатковується високими митами — до 50%, половина з яких пов’язана із заходами покарання за закупівлю російської нафти. Це створює тиск на ключові галузі — текстильну, ювелірну, рибну, шкіряну та машинобудівну, де зайняті мільйони працівників.

За повідомленнями ЗМІ, США можуть знизити мита на індійські товари до 15–16%, при цьому успіх переговорів багато в чому залежатиме від домовленостей з питань енергетики та сільського господарства.

Які поступки вимагають США

Центральними темами переговорів стали кукурудза та соєві боби. Вашингтон прагне розширити експорт цих культур на індійський ринок.

Індія все активніше використовує кукурудзу для виробництва біоетанолу, проте її законодавство забороняє використання імпортного зерна і ГМО-культур. У той же час США переважно вирощують саме ГМО-кукурудзу, хоча частина фермерів виробляє і не ГМО сорти.

Американська сторона наполягає на дозволі імпорту кукурудзи, стверджуючи, що етанол з неї використовуватиметься виключно для змішування з бензином, а не для продовольчих цілей.

Чому США зацікавлені в експорті кукурудзи, сої та соєвого шроту

Торгове протистояння між США та Китаєм зробило американську сою надто дорогою для китайських покупців, хоча саме Китай традиційно є найбільшим світовим імпортером цієї культури.

Щоб підтримати фермерів, які страждають від надлишкових запасів, Вашингтон прагне просунути експорт соєвих бобів і соєвого шроту в Індію. США також наполягають на тому, щоб Індія, що має найбільше поголів’я великої рогатої худоби у світі, розглянула закупівлі американського соєвого шроту як джерела білка для кормів.

Чи готова Індія відкрити ринок?

Нью-Делі традиційно опирається відкриттю ринку для американських зернових і молочної продукції, аргументуючи це необхідністю захищати малих фермерів. Однак, за оцінками галузевих джерел, Індія може розглянути частковий імпорт кукурудзи та соєвого шроту.

Місцеві виробники сої виступають різко проти ввезення американської продукції, вважаючи, що це зашкодить вітчизняним аграріям, особливо за наявності надлишкових запасів кормової сировини.

Виробники біоетанолу також заперечують проти імпорту кукурудзи, зазначаючи, що такі поставки можуть порушити весь ланцюжок виробництва етанолу, оскільки внутрішні потужності вже перевищують попит.

Крім того, з наближенням виборів у штаті Біхар, одному з найбільших регіонів-виробників кукурудзи, імпорт американського зерна може викликати невдоволення фермерів — важливої ​​електоральної групи.

Позначки:кукурудза, соя, США, Індія