Споживання курятини в Україні протягом 8 років зросте на 16%

При цьому вона, посилаючись на прогнози Київської школи економіки, додає, що до 2033 року виробництво м’яса птиці може сягнути 1,7 млн т і зрости на 28% порівняно з 2023 роком.

Це зумовлено кількома факторами:

• змінами у споживчих звичках;
• загальною рентабельністю галузі та впровадженням технологій.

«Галузь демонструє тенденцію до зростання значною мірою завдяки ефективності великих виробників. Їм вдається зменшувати витрати і нарощувати прибутки завдяки масштабам і власному виробництву кормів. Загалом попит на українське м’ясо птиці зростає і в інших країнах. У 2024 році експорт сягнув $962,7 млн, що на 20,4 % більше, ніж рік перед тим. Ключові зовнішні ринки — ЄС, Близький Схід та Південно-Східна Азія», — додає науковиця.

Втім, попри сприятливі прогнози, птахівництво стикається з низкою викликів. Війна спричинила значні втрати інфраструктури, зокрема на півдні, де були зосереджені ключові птахофабрики. Знищення активів оцінюється у $10,3 млрд, що особливо відобразилося на виробництві яєць. Підприємства змушені були працювати в умовах падіння попиту, труднощів із логістикою, дефіциту ресурсів і нестабільної економічної ситуації загалом.

«У 2024 році виробники м’яса птиці отримали деяке полегшення завдяки зниженню витрат на корми — собівартість курятини зменшилася на $0,04 і склала $0,71 за кілограм. Очевидно, ціни на продукцію прогнозовано знижуються, однак, зокрема через девальвацію гривні, експортна привабливість зростає. Очікується, що в середньому галузь ростиме на 1,1 % щороку і досягне докризових показників до 2033 року. Проте для збереження та зміцнення позицій на світових ринках самого лише збільшення обсягів недостатньо. Дедалі більшого значення набувають якість і безпека продукції — фактори, що безпосередньо впливають на довіру споживачів. Одним із головних викликів у цьому контексті залишається використання антибіотиків», — додає Ірина Матюха.