Сорти сафлору для харчової олії виводять у Мексиці

У випробуваннях на експериментальному полі долини Куліакан також встановлюють сорти сафлору для районування та шукають генотипи з підвищеною врожайністю та стійкістю до хвороб.

Існує два типи олії з cафлору (Carthamus tinctorius). Одні сорти виробляють насіння з високим відсотком мононенасиченої олії та олеїнової кислоти, інші – насіння з високою концентрацією поліненасичених кислот та лінолевої кислоти.

У рамках мексиканської «Програми генетичного поліпшення сафлору» було виведено переважно сорти лінолевого типу у зв’язку з галузевим попитом. Проте зараз потреби змінилися у бік харчових олій, тому наразі створюються сорти сафлору з високим вмістом олеїнової кислоти, повідомляє Національний інститут досліджень лісового господарства, сільського господарства та тваринництва на сайті Уряду Мексики.

Крім того, ще однією метою Програми покращення генетики сафлору є адаптація генотипів до різних районів виробництва сафлору на північному заході та в іншій частині Мексики з метою пошуку генотипів з кращою адаптованістю, вищою врожайністю та стійкістю до хвороб.

Хвороби є лімітуючим фактором у виробництві посівів сафлору, серед яких найбільше значення мають рамуляріозна плямистість листя сафлору (Ramularia carthami) та листова іржа сафлора (Puccinia carthami). При хибній борошнистій росі, якщо з нею вчасно не боротися, втрати врожаю можуть сягати 90%.

Таким чином, на експериментальному полі долини Куліакан було проведено оцінку продуктивності 15 генотипів сафлору у двох осінньо-зимових циклах вирощування.

У першому циклі оцінки 2022-2023 років. генотипами з найвищою врожайністю були: CC1635-1-1-1-1Y, Ciano OL та Semay OL з 2,57, 1,91 та 1,81 т на гектар відповідно.

У другому циклі оцінки 2023-2024 років, генотипами з найвищою врожайністю були: C45-2-MOC, C63-0Y та Ciano OL із середньою врожайністю 2,83, 2,73 та 2,60 т на гектар. При цьому у двох циклах оцінки рамуляріозна плямистість не виявлена.