Слідом за нафтою: агросектор може стати наступною жертвою глобального шоку

Світова економіка знову опинилася під тиском геополітичної напруги: після різкого стрибка цін на нафту через загострення конфлікту навколо Ірану, ринки стикаються з ризиком ширшого інфляційного ефекту. Експерти Atlantic Council попереджають, що наслідки цього шоку не обмежаться енергетикою, а можуть поширитися на інші ключові сектори, зокрема на сільське господарство та продовольчу безпеку.

Порушення в Ормузькій протоці — одному з найважливіших світових транспортних коридорів для енергоносіїв — вже спричинили різке зростання цін на нафту та газ. Це має безпосередній вплив на виробничі витрати в багатьох галузях, але найсерйозніші ризики можуть виникнути в аграрному секторі через здорожчання добрив і енергоносіїв.

Сучасні системи сільського господарства сильно залежать від азотних добрив, значна частина яких виробляється й транспортується через Перську затоку. Порушення постачання та зростання цін на енергію вже підштовхнули вартість добрив угору, що безпосередньо впливає на собівартість вирощування зернових культур. Це може призвести до зменшення посівних площ і зниження врожайності в наступні сезони.

Найбільш вразливою є кукурудза — одна з найбільш енерго- та азотозалежних культур. Якщо фермери не отримають необхідних добрив вчасно, це може знизити врожаї та спричинити подальше здорожчання продовольства на внутрішніх і світових ринках. Уже зараз частина аграріїв переглядає структуру посівів на користь менш енерговитратних культур.

Подорожчання зернових матиме каскадний ефект для всього продовольчого ланцюга: кукурудза є базовим компонентом кормів для тваринництва, а її здорожчання автоматично підвищує ціни на м’ясо, молоко та яйця. Це особливо болісно для домогосподарств із низькими доходами, які вже витрачають значну частину бюджету на харчі.

Експерти Atlantic Council наголошують: без системних заходів із диверсифікації ланцюгів постачання, інвестицій у стратегічні резерви та зменшення залежності від вузьких логістичних вузлів, таких як Ормузька протока, світ ризикує переходити від одного кризового шоку до наступного. Така політика вже не є питанням ефективності — вона стала умовою глобальної економічної стабільності.

Позначки:ціни, продукти харчування, Іран, війна