Ринок землі: за рік жоден із міфів, яких боялися українці, не реалізувався

«Цей рік з погляду ринку землі мав дві фази: функціонування в мирний час та відновлення роботи в межах воєнного стану. В довоєнний період спостерігалося збільшення зацікавленості інвестування в садівництво, ягідництво за держпрограмами підтримки. Сільгоспвиробники, маючи землю у власності, почали впевненіше дивитися на довгострокові проєкти. Також був інтерес до відновлення зрошення, в межах мирного часу були запущені програми. Крім того, починало зростати, але, на жаль, не встигло реалізуватися збільшення зацікавленості в молочному скотарстві. Тобто ми мали з відкриттям ринку землі тенденцію до зростання інвестицій у довгострокові сектори агропромислового комплексу».

Він додає, що за рік не спостерігалося значних цінових стрибків, а ціна на землю зафіксувалася на прогнозованих межах. Це був своєрідний орієнтир для власників, які не поспішають продавати землю, адже розуміють, що її цінність буде збільшуватися.

«Дійсно, до війни ми спостерігали, що попит на купівлю землі був значно більшим. Зараз бачимо, що ці транзакції мають індивідуально виключний характер. Подальше відновлення ринку залежатиме від економічного плану відновлення і ресурсів, які зможемо акумулювати. Якщо будуть залучені кошти міжнародних партнерів у межах швидкого відновлення і економічного росту, будуть зростати й інвестиції в землю. Після завершення війни можна буде очікувати зростання ціни на ресурс, і кількість бажаючих продати землю теж збільшиться», — вважає Тарас Висоцький.

На його думку, після війни на ринку землі очікуються динамічні показники і активність. Це буде позитивним трендом, позаяк аграрний сектор отримає інвестиції в довгострокові проєкти, а власники землі — кошти для реінвестицій в інші напрями.