Рішення Китаю щодо американської сої може послабити конкурентоспроможність пальмової олії

Рішення Китаю припинити закупівлю американської сої на поточний сезон може знизити ціни на соєву олію, що послабить цінову конкурентоспроможність сирої пальмової олії (CPO), повідомили в RHB Research. За даними Oil World, співвідношення запасів до використання сої до кінця серпня 2026 року сягне 12% — найвищого рівня за останні роки. Глобальний показник очікується на рівні 29,5%, що свідчить про надлишкову пропозицію, яка тиснутиме на ринки рослинних олій.

У RHB зазначають, що за останні три тижні різниця в ціні між пальмовою та соєвою олією скоротилася на 55% — до $42 за тонну з $263 у червні 2025 року. Подальше зниження цін на соєву олію може обмежити попит на пальмову. Так, Індія на початку року переключилася на імпорт соєвої олії, скоротивши закупівлі пальмової на 18% у січні–серпні порівняно з минулим роком. Якщо цінова різниця залишатиметься низькою, імпорт пальмової олії й надалі буде обмеженим.

Напруженість у торгівлі між США та Китаєм посилює ситуацію. Президент США Дональд Трамп заявив про можливе припинення торгівлі відпрацьованою кулінарною олією з Китаєм у відповідь на відмову Пекіна купувати американську сою, назвавши це «економічно ворожим актом». За його словами, США можуть самостійно забезпечити внутрішній попит на кулінарну олію, що додає невизначеності на глобальному ринку рослинних жирів.

Водночас основним фактором, що впливатиме на ціни пальмової олії, залишається план Індонезії впровадити стандарт біодизеля B50 у 2026 році, що вимагатиме скорочення експорту пальмової олії на 5,3 млн тонн. Хоча в RHB Research сумніваються у готовності країни через технічні обмеження, офіційний Джакарта підтвердила намір реалізувати програму. Її впровадження з середини 2026 року може підвищити внутрішній попит на 2,65 млн тонн і скоротити світові поставки їстівних олій, які вже перебувають під тиском через надлишок сої та геополітичні ризики.

Позначки:пальмова олія, ціни