рф поспішає наростити експорт зерна до кінця сезону

Російський уряд намагається прискорити експорт зерна, збільшивши максимальну додаткову квоту до 300% від основної, виділеної експортерам. Відповідну постанову №756 ухвалено 29 травня 2025 року, і вона діятиме до 1 липня, кінця поточного маркетингового року. Раніше цей показник становив 45%, але, схоже, наявних обсягів недостатньо для вивезення залишків зерна, пише російське видання Комерсант.

Цьогорічна квота на експорт становить 10,6 млн тонн, що значно менше за 29 млн тонн у 2024 році через неврожай. За даними Мінсільгоспу росії, 2,5 млн тонн квоти залишаються невикористаними. Великі експортери не поспішають вивозити зерно, сподіваючись на вищі ціни, адже російська пшениця втрачає конкурентоспроможність через міцний рубль.

За словами президента російського зернового союзу Аркадія Злочевського, навіть із новою квотою експорт може бути збитковим. Такий підхід до регулювання ринку демотивує виробників і експортерів, створюючи ризики для агросектору в майбутньому. Віце-прем’єр Дмитро Патрушев розкритикував темпи експорту, зазначивши, що Мінсільгосп має “недопрацювання”.

Запаси зерна в росії цього року можуть бути найнижчими за останні п’ять років — близько 14 млн тонн. Прагнення влади максимально вивозити зерно пов’язане з бажанням досягти планових показників експорту агропродукції, попри скорочення виробництва. Це рішення виглядає як спроба пожвавити поставки менших експортерів, які готові продавати за поточними цінами, щоб уникнути більших втрат після початку нового сезону.

Експерти зазначають, що підвищення квоти може частково стимулювати відвантаження, але не вирішить системних проблем. Наприклад, логістичні труднощі та високі експортні мита, які сягають 50% (або не менше €100 за тонну) за межами квоти, продовжують стримувати активність на ринку. Крім того, зміцнення рубля ускладнює конкуренцію з іншими країнами-експортерами, такими як Австралія чи Канада, де ціни на пшеницю залишаються більш привабливими.

Мінсільгосп росії також стикається з тиском через необхідність балансувати між внутрішніми потребами та експортними цілями. Низькі запаси зерна створюють додаткове навантаження на елеватори, що може ускладнити підготовку до нового врожаю. Водночас уряд прагне зберегти позиції росії на світовому ринку зерна, де вона традиційно відіграє значну роль. Проте, як зазначають аналітики, короткострокові заходи, такі як підвищення квот, не усувають глибинних проблем, пов’язаних із нестабільністю цін та валютними коливаннями.

На думку учасників ринку, без чіткої стратегії та прогнозованих умов торгівлі російський агросектор може зіткнутися з подальшим скороченням інвестицій у виробництво. Це, своєю чергою, загрожує зниженням урожайності в наступні роки, що може ще більше послабити експортний потенціал країни. Поки що ж уряд робить ставку на тимчасові рішення, сподіваючись виправити ситуацію до кінця сільськогосподарського сезону.

Нагадуємо, з початку кожного сезону до 14 лютого учасники ринку можуть вивозити зерно з росії без обмежень, але з 15 лютого по 30 червня діє квотування експорту. У межах квоти експорт обкладається “плаваючою” митною ставкою, яка залежить від ринкових цін, а поза квотою — митом у 50% (не менше €100 за тонну). Із 2024 року тарифна квота поділяється на “основну” та “додаткову” частини: перша розподіляється за історичним принципом, друга, що формується зокрема з відмов від виділених квот, — у заявницькому порядку. Претендувати на додаткові обсяги можуть лише ті, кому вже виділено основну частину квоти. Досі експортери могли отримати лише 45% від уже виділеного ліміту. Така система дозволяє владі стимулювати або обмежувати експорт залежно від обсягу залишків зерна перед початком нового врожаю.

Позначки:Росія, експорт, зерно, пшениця