рф переорієнтовує експорт пшениці на борошно через проблеми з чорноморською логістикою

росія дедалі активніше розглядає експорт борошна як альтернативу поставкам пшениці на тлі обмежень у роботі чорноморських портів і транспортних маршрутів на півдні країни. Головна перевага такої моделі полягає в тому, що для експорту борошна, виробленого з певного обсягу зерна, потрібно менше транспортних потужностей. Крім того, на відміну від пшениці, борошно не підпадає під зернові експортні квоти та мита. Це дозволяє російським виробникам частково компенсувати труднощі з вивезенням зерна та шукати альтернативні канали збуту.

За прогнозом Союзу борошномельних і круп’яних підприємств рф, експорт борошна в поточному сезоні може досягти 1,5 млн тонн проти 529 тис. тонн попереднього сезону. Таким чином, поставки можуть збільшитися майже втричі. В умовах обмеженої пропускної спроможності портів переробка пшениці на борошно дозволяє скоротити фізичні обсяги вантажів, необхідних для експорту продукції, отриманої з тієї самої кількості зерна. Водночас російські борошномели отримують можливість закуповувати дешевшу пшеницю на внутрішньому ринку та реалізовувати продукцію з доданою вартістю за кордоном.

Одним із найбільших покупців російського борошна став Китай, який у поточному сезоні збільшив закупівлі на 70%. Значні обсяги також постачаються до Туркменістану та Афганістану. Розширення експорту готової продукції свідчить про поступову зміну торговельної стратегії: замість традиційного вивезення великих партій пшениці російські компанії намагаються активніше використовувати переробку та альтернативні логістичні маршрути.

Зростання російського експорту борошна посилює конкуренцію на міжнародному ринку, насамперед для Туреччини, Казахстану та інших великих експортерів борошномельної продукції. Особливо відчутним такий тиск може стати на ринках Центральної Азії, Близького Сходу та Афганістану, де російські постачальники можуть пропонувати продукцію з дешевшої внутрішньої сировини. У разі подальшого збільшення поставок це може вплинути на ціни, торговельні потоки та позиції традиційних постачальників.

Водночас можливості нарощування експорту залишаються обмеженими через дефіцит спеціалізованих вагонів-борошновозів, недостатню пропускну спроможність окремих транспортних маршрутів і складнощі з перевалкою продукції. Попри це, перехід від експорту сировини до поставок борошна може стати одним зі способів адаптації російського зернового сектору до порушення традиційної чорноморської логістики.

Tags: пшениця, борошно, Росія, експорт