рф не здатна заповнити можливий дефіцит добрив у світі, в тому числі через українські удари

Виробники добрив у росії — найбільшому експортері у світі — не зможуть компенсувати можливий глобальний дефіцит, пов’язаний із конфліктом між США та Іраном, оскільки їхні можливості збільшити виробництво обмежені. Про це повідомили джерела в галузі агентству Reuters.

Війна призвела до зупинки підприємств із виробництва добрив на Близькому Сході та суттєво порушила морські перевезення через Ормузьку протоку — маршрут, через який проходить близько третини світової торгівлі добривами.

росія забезпечує приблизно п’яту частину світової торгівлі добривами, однак обмежені виробничі потужності, внутрішні експортні обмеження та нещодавні атаки України на великі підприємства стримують можливості країни швидко наростити виробництво, зазначили співрозмовники.

За словами одного з джерел, нові підприємства, орієнтовані на експорт, не планують вводити в експлуатацію щонайменше до 2027 року.

«Вищі ціни виглядають привабливо на папері, але російські виробники обмежені зобов’язаннями щодо забезпечення внутрішнього ринку, особливо напередодні посівної кампанії. Крім того, будь-які надприбутки, ймовірно, привернуть увагу уряду, який шукає способи збільшити доходи бюджету», — зазначило інше джерело галузі, яке також побажало залишитися анонімним.

Третє джерело повідомило, що наразі компанії зосереджені на забезпеченні внутрішнього попиту.

«У короткостроковій перспективі, можливо, вдасться покрити частину попиту, який залишиться без постачання з Близького Сходу, але у довгостроковій перспективі це занадто великі обсяги, щоб їх повністю замінити», — додав співрозмовник.

25 лютого український безпілотник атакував завод «Дорогобуж», один із найбільших виробників добрив у росії, що належить компанії Acron.

Унаслідок атаки тимчасово вибуло близько 5% загальних виробничих потужностей країни, а також загинули семеро людей.

Підприємство «Дорогобуж» забезпечує:

• 11% виробництва аміачної селітри в Росії,
• 9% виробництва NPK-добрив.

росія запровадила обмеження на експорт добрив у 2021 році, щоб гарантувати достатню пропозицію на внутрішньому ринку.

Глава галузевого лобі Андрій Гур’єв під час зустрічі з президентом росії володимиром путіним у 2025 році оцінював різницю між нижчими внутрішніми та вищими експортними цінами приблизно у 15%. Він також заявив, що Росія прагне зайняти чверть світової торгівлі добривами до 2030 року.

російські виробники добрив не потрапили під західні санкції, запроваджені через війну в Україні, щоб не поставити під загрозу глобальну продовольчу безпеку. Однак вони все ж стикаються з труднощами у платежах та логістиці через санкційні обмеження.

Найбільшими покупцями російських добрив є Бразилія, Індія та Китай, хоча частина продукції також експортується до США.

Акції двох російських виробників, що торгуються на біржі — Acron і PhosAgro — зросли на Московській біржі приблизно на 3% та 4% відповідно після початку атак США та Ізраїлю на Іран 28 лютого.

Аналітики T-Bank зазначили, що зростанню цін на ринку сприяє сукупність факторів:

• дефіцит фосфатних добрив,
• обмеження експорту з Китаю,
• зупинка виробництва сірки в Катарі,
• напруженість навколо Ормузької протоки.

«Дефіцит фосфатних добрив у поєднанні з цими факторами є потужним драйвером зростання цін на ринку», — зазначили аналітики.

Позначки:Україна, добрива, Росія