Рентабельність технічних конопель може сягати 180%. Що стримує бурхливий ріст цієї культури

Нещодавно Мінагрополітики представило свій перший прогноз з розвитку коноплярства на 2025 рік — посівні площі під цією культурою можуть досягти 8 тис. га. Це вдвічі більше за цьогорічні показники, які за оцінками експертів Офісу ефективного регулювання (BRDO) досягають 4 тис. га.

Великі холдинги обережно пробують коноплі

Співрозмовники Delo.ua називають прогноз Мінагро як мінімум реалістичним, а як максимум — заниженим, хоч і з поправкою на невизначеність в умовах повномасштабної війни. Причиною цікавості до конопель є не лише спрощення її промислового вирощування. Бізнес приваблює висока рентабельність культури, невелика кількість учасників ринку, невибагливість та посухостійкість рослини.

Однак, потенційні коноплярі стикаються з браком досвіду вирощування цієї культури, розповідає голова ради директорів Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України Віра Ульянченко. Протягом багатьох років нею займались лише фермери-ентузіасти, готові виконувати численні законодавчі приписи. Після легалізації промислового канабісу багато агровиробників хочуть зайти у новий бізнес, але спершу бажають побачити кейси успішного коноплярства в Україні. Через це сезон 2023-2024 років розглядався підприємцями як пробний, і саме результати збиральної кампанії 2024 року мотивуватимуть великий агробізнес заходити в сегмент у наступному сезоні.

За її словами, великі агрохолдинги напряму не займаються вирощуванням конопель, але з інтересом стежать за експериментами компаній-партнерів. Культурою цікавляться найбільші в Україні холдинги “Кернел” Андрія Веревського та МХП Юрія Косюка. Компанія-партнер “Кернела” у 2023 році вже пробувала вирощувати коноплі для виробництва натуральних ниток. Підрядники МХП планують експериментувати з пакувальним матеріалом, виробленим із конопель. Така упаковка  може стати екологічною альтернативою пластиковим пакетам для фасування готових харчових продуктів, лінійку яких в останні роки активно розвиває холдинг.

Обидва агровиробники дуже обережно коментують свій інтерес до нової для себе культури. У розмовах з Delo.ua їх представники підкреслили, що напряму не займались коноплями, лише вивчали досвід партнерів. Поки що вони не готові говорити про масштаби “конопляних” планів на найближче майбутнє.

На відміну від них, спеціалізовані підприємства нарощують потужності. Ma’Rijany Hemp Company (“Ма’Рижани Хемп Компані”, мажоритарний акціонер — мешканець Лондону Данило Книш) планує стати найбільшим переробником конопель у Східній та Центральній Європі, повідомив її комерційний директор  Ігор Дідок. Для цього компанія будує на базі індустріального парку в Житомирській області завод з первинної переробки конопляної трести на довге волокно. Він запрацює в листопаді 2024 року, планова потужність підприємства складе 14 тис. тонн трести на рік.

Ігор Дідок не вказує точну цифру, на скільки збільшаться посівні площі у 2025 році в порівнянні з 790 га у 2024 році, але анонсує значне збільшення площ під коноплями. Компанія ще формує земельний банк, який би дозволив максимально забезпечити сировиною переробний завод. Остаточні обсяги посівів залежатимуть від успішності залучення земель до проекту.

Нарощувати обсяги виробництва планує і компанія Linen of Desna (бенефіціари — українці Любов Білоусова та Олег Омельченко), яка вирощує промислові коноплі в Глухівському районі Сумської області з 2015 року і є найбільшим виробником в регіоні.

У прикордонні зараз небезпечно працювати через наближеність до лінії бойового зіткнення з росіянами, підкреслює гендиректор компанії Сергій Кургалін. Хоч звідти поступово й евакуюють населення, компанія залишається працювати, і вирощуватиме промислові коноплі стільки, скільки це буде можливо.

Вирощуванням конопель цікавляться як великі виробники, так і дрібні фермери, підкреслює Віра Ульянченко. Це помітно по росту кількості учасників профільної асоціації та організованих нею за останній рік подій і семінарів.

Фермерам не вистачає насіння. Його обмаль навіть в Європі

Ріст ринку промислових конопель у 2024-2025 роках міг би перевищити прогноз Мінагро, підкреслює Віра Ульянченко, але цьому завадила російська агресія. Основні обсяги насіння української селекції вирощує глухівський Інститут луб’яних культур НААН на прикордонних з РФ територіях Сумщини. Ця установа ще з радянських часів була найбільшим виробником посівного матеріалу конопель, і має детальну експертизу з вирощування цієї культури в українських ґрунтах.

Через активізацію бойових дій в Курській області та інтенсивні російські обстріли українського прикордоння у 2024 році, військова адміністрація області заборонила збирати врожай насіннєвих конопель на землях інституту. Через це частина потенційних виробників залишилась без посівного матеріалу, на який розраховувала на початку поточного сезону.

Дефіцит насіння спостерігається як в Україні, так і в Європі, підтверджує Ігор Дідок. В країнах ЄС стабільно не вистачає насіннєвих конопель. Місцеві фермери охоче вирощують і перероблюють цю культуру, оскільки отримують щорічно по €200-600/га дотацій. Тому європейський дефіцит насіння і в майбутньому обмежуватиме ріст коноплярства в Україні.

Іншою ключовою проблемою він називає відсутність в країні достатньої кількості техніки для коноплярства. На етапі збирання та обробки врожаю потрібне вузькоспеціалізоване обладнання: спеціальні комбайни для отримання волокна, машини-перевертачі та бейлери (техніка для підбору та пресування тюків з канабісом). Найбільш ефективні комбайни дозволяють збирати насіння одночасно зі скошуванням стебла, але їх придбання потребує значних інвестицій.

Учасники ринку підкреслюють, що реформа коноплярства спростила вирощування цієї культури, але в галузі все ж залишилась певна регуляція. Виробники проходять перевірки, наприклад, Держлікслужба постійно збирає зразки промислових конопель для дослідження на вміст ТГК. Це не є ключовою проблемою для бізнесу, але майбутньому конопляру треба готувати набагато більше звітності, ніж для вирощування інших сільгоспкультур. У приватних розмовах учасники галузі зазначають, що не стикаються зі свавіллям чи вимаганням хабарів з боку поліції або органів контролю.

Виробник конопель має вирощувати їх не більш ніж в 70-80 км від переробного заводу, додає Ігор Дідок. На довші дистанції просто невигідно возити об’ємні тюки з врожаєм, тому землі потенційного конопляра повинні знаходитись якомога ближче до переробних потужностей.

Рентабельність — висока, збут — необмежений

Керівниця сектору “Сільське господарство” BRDO Ірина Грузінська відмічає високу рентабельність культури, яка приваблює підприємців. За розрахунками організації, рентабельність від прибутку при вирощуванні конопель як сировини для волокон становить 30-60%, насіння — понад 110%. Якщо виробник зможе реалізувати частини рослини повністю, цей показник може перевищити 180%.

Навіть за таких темпів розвитку український ринок промислових конопель неспівставно менший за світовий. Його місткість у 2023 році сягнула $5,4 млрд, і до 2032 прогнозується ріст до $19,7 млрд з середнім темпом зростання 15,1%.

Серед ключових факторів, які вплинуть позитивно на українське коноплярство у 2025 році, Ірина Грузінська називає продовження лібералізації галузі. Реформа остаточно запрацювала в серпні 2024 року, тому фермери остаточно відчують регуляторні послаблення у наступному році перед посівною.

Також галузі сприяє відкриття індустріальних парків, що спрямовані виключно на сферу вирощування і переробки промислових конопель. Зараз в Україні діють два таких кластери: індустріальний парк “Ма’Рижани” в Житомирській області, головним резидентом якого є однойменна Ma’Rijany Hemp Company, а також HEMPY UA Industrial park у Рівненській області. Такий формат розміщення переробних кластерів в регіонах традиційного вирощування конопель сприяє скороченню логістичних витрат і дозволяє обєднувати під одним дахом кілька компаній одного профілю.

Вирощування промислових конопель перспективне для України ще і через високий попит на них в Євросоюзі, розповідає голова ради директорів Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України Віра Ульянченко. З 2015 по 2022 рік виробництво конопель в ЄС виросло на 84% — з 97 тис. тонн до 179 тис. тонн, і продовжує збільшуватись разом з попитом.

Аграріям варто придивитись до вирощування конопель на експорт, додає вона. На цей товар не встановлені мита та квоти, а його постачання не дратує фермерів з сусідніх країн і не призводить до протестів, як це сталося торік з зерном, цукром чи курячими яйцями.

Загалом, усі опитані виданням представники галузі одностайні: у майбутньому сіяти коноплі будуть більше. Жоден з учасників ринку не повідомив про відмову від цієї культури чи добровільне скорочення посівних площ.

Позначки:коноплі