Рекордні врожаї та торговельні війни визначили аграрні ринки у 2025 році

2025 рік став роком надлишкової пропозиції на світових аграрних ринках: високі врожаї кукурудзи, сої та пшениці загалом задовольнили зростаючий глобальний попит і стримували ціни. Про це у своєму аналітичному огляді зазначає Карен Браун, провідний аграрний аналітик Reuters. Водночас ключовим чинником невизначеності залишався попит, який перебував під тиском загострення торговельних конфліктів, насамперед між США та Китаєм.

Світовий ринок зерна пережив справжній бум. У сезоні 2025/26 більшість провідних експортерів пшениці зібрали врожаї щонайменше на 10% більші, ніж роком раніше. Це призвело до зростання світових запасів пшениці за межами Китаю на 13,5% — найбільше річне збільшення за останні 16 років, що спричинило падіння цін у Чикаго нижче $5 за бушель уперше за понад п’ять років. Високі обсяги виробництва та зниження прибутковості можуть у перспективі призвести до скорочення посівних площ пшениці у США та росії у сезоні 2026/27.

Ситуація на ринку кукурудзи була більш неоднозначною. Хоча загальні світові запаси кукурудзи, за оцінками USDA, опустилися до мінімуму за 12 років, без урахування Китаю вони, навпаки, досягли максимуму за шість років. Водночас рекордні обсяги виробництва та потенційне скорочення попиту з боку тваринництва можуть обмежити подальше зростання ринку у сезоні 2026/27.

Частка США на світовому ринку експорту сої продовжила скорочуватися. Через відновлення торговельної напруги з Китаєм на початку 2025 року американські поставки сої до КНР фактично припинилися на пів року. Хоча наприкінці року експорт частково відновився після досягнення домовленостей між Вашингтоном і Пекіном, експерти сумніваються, що ці угоди зможуть суттєво підтримати американських фермерів.

Водночас Бразилія ще більше зміцнила свої позиції, збільшивши виробництво сої на 40% з часів торговельної війни 2018 року. У сезоні 2025/26 США, за прогнозами, забезпечать лише 24% світового експорту сої — історичний мінімум, тоді як частка Бразилії може зрости до рекордних 60%.

На відміну від сої, ринок кукурудзи залишається зоною домінування США. Посівні площі кукурудзи у країні сягнули майже 99 млн акрів — найвищого рівня за 89 років, а врожайність перевищила довгостроковий тренд уперше за сім років. США, за оцінками, контролюватимуть близько 40% світового експорту кукурудзи у 2025/26 МР, значно випереджаючи Бразилію.

Окрему динаміку демонструє ринок яловичини. Поголів’я ВРХ у США скоротилося до мінімуму за 75 років, що призвело до різкого зростання цін, однак попит з боку споживачів залишається стійким. Водночас аграрна торгівля США з Китаєм у 2025 році впала до найнижчого рівня за два десятиліття в реальному вираженні, що підкреслює глибину структурних змін у світовій торгівлі сільгосппродукцією.

Позначки:кукурудза, соя, пшениця, ціни, запаси