Пшениця в США знову може стати прибутковою завдяки ГМО-насінню

Гібридна пшениця обіцяє вищу врожайність на тлі скорочення посівних площ у США. Американська пшениця втрачає домінуючі позиції на експортному ринку та стикається зі зниженням внутрішнього попиту. Водночас генетично модифікована пшениця наштовхується на регуляторні бар’єри та потенційний опір з боку ринку.

У Мангеттені, штат Канзас, у закритій камері розміром із холодильник вирощують кілька десятків рослин пшениці. Під яскравими світлодіодними лампами їх генетично модифікують, впроваджуючи ген соняшнику для підвищення стійкості до посухи.

Приблизно за 20 миль від цього місця, у дослідницькому центрі Джанкшен-Сіті, вчені створюють гібридне насіння пшениці. Воно обіцяє більш високі та стабільні врожаї в умовах частих посух на Великих рівнинах.

Ці експерименти можуть змінити майбутнє американської пшеничної галузі, яка нині стикається з труднощами. Зміна споживчих уподобань і зростання дешевої глобальної конкуренції загрожують її експортному домінуванню. Економічне майбутнє пшениці в США, яку вирощують уже понад 10 000 років, опинилося під загрозою.

Протягом десятиліть пшениця розвивалася повільно, тоді як кукурудза і соя стали значно технологічно більш просунутими культурами. Американські фермери дедалі менше її вирощують, іноді використовуючи лише в сівозмінах для збереження родючості ґрунту.

Тепер гібридна пшениця стає більш доступною, а генетично модифіковані сорти можуть з’явитися у США вже найближчими роками. Це ставка на те, що наукові досягнення зроблять її вирощування знову прибутковим і важливим для фермерів.

Джон Річ, керівник підрозділу з виробництва гібридної пшениці компанії Syngenta, зазначив: «Пшениця, м’яко кажучи, не є технологічно розвиненою культурою». Він витратив роки на розробку цього продукту. Споживачі з обережністю ставляться до ГМО-пшениці через скептицизм, тоді як більшість ГМО-кукурудзи та сої використовується як корм для тварин.

Зниження попиту

США, які раніше були найбільшим експортером пшениці у світі, втратили цей статус у 2017 році. Фермери вже три десятиліття спостерігають зниження споживання борошна на душу населення. Ситуацію погіршують нові федеральні рекомендації з харчування та зростання популярності безглютенових дієт.

На щорічній конференції в Олате (штат Канзас) представники зернової галузі та науковці висловили занепокоєння тим, що нові правила підривають довіру до зернових продуктів, що призводить до подальшого скорочення ринку.

«Сумно, що нам доводиться нагадувати: “Хліб — це справжня їжа”», — зазначила Джейн ДеМарчі, президент Північноамериканської асоціації борошномелів.

США стали лідерами у вирощуванні кукурудзи багато в чому завдяки прориву початку XX століття — гібридному насінню, яке дає вищі врожаї навіть у несприятливих умовах, таких як посуха. Середня врожайність кукурудзи зросла з приблизно 25 бушелів з акра у 1930-х роках до 186,5 бушелів у 2025 році.

Створення гібридного насіння пшениці є складнішим завданням. Пшениця та її насіння значно дрібніші за кукурудзу і мають складнішу генетичну структуру, що робить розробку та комерціалізацію гібридів дорогими для компаній.

Однак останні досягнення у сфері секвенування ДНК знизили витрати на селекцію, що спричинило активізацію досліджень і комерціалізації. У США компанії, такі як Syngenta та Corteva, активно просувають ці програми, прогнозуючи мільярдні прибутки в майбутньому.

Генеральний директор Corteva Чак Магро заявив, що компанія знайшла спосіб значно підвищити врожайність пшениці. За його словами, гібридна тверда червонозерна озима пшениця може збільшити виробництво на 20%, що робить її особливо придатною для випікання хліба. Компанія планує вивести ці сорти на ринок США у 2027 році.

Syngenta також активно розвиває свої проєкти. З 2023 року компанія постачає гібридне насіння ярої пшениці фермерам у північних штатах Великих рівнин. До 2025 року площі посівів досягли 12–15 тис. акрів, що, однак, становить лише незначну частку від загальних понад 45 млн акрів пшениці у США.

Обидві компанії працюють над новими гібридами, включаючи сорти м’якої пшениці для випічки та азійської кухні. Водночас впровадження таких інновацій пов’язане з ризиками, оскільки фермери можуть не захотіти купувати насіння, яке коштує вдвічі дорожче за традиційне.

Генетично модифіковані культури

У США майже вся кукурудза та соя вирощуються з генетично модифікованого насіння, стійкого до гербіцидів і шкідників. Це підвищує врожайність і знижує витрати виробництва. На думку вчених, подібні технології можуть бути застосовані і до пшениці, покращуючи її поживну цінність і якість.

Аллан Фріц, відомий селекціонер пшениці з Університету штату Канзас, зазначив, що будь-які інновації, які дають виробникам перевагу та підвищують прибутковість, заслуговують на увагу.

У лабораторії в Мангеттені було створено лінію пшениці з ознакою посухостійкості HB4, розробленою компанією Bioceres Crop Solutions. Це насіння також стійке до певного гербіциду, який поки не використовується на пшеничних полях. У 2024 році Міністерство сільського господарства США схвалило виробництво цього зерна, однак воно ще не було висіяне в полях країни.

Оскільки генетичні лінії пшениці відрізняються залежно від регіону, дослідники з державних університетів проводять випробування, щоб визначити ефективність ознаки HB4 для умов Великих рівнин. Представники дослідницьких організацій повідомляють, що польові випробування можуть розпочатися не раніше ніж за два роки.

Продажі генетично модифікованого насіння пшениці можуть розпочатися у 2030–2032 роках за умови, що ключові імпортери, такі як Японія та Мексика, дозволять його закупівлю. Однією з головних цілей є підвищення привабливості вирощування пшениці. Наразі ГМО-технології широко застосовуються для кукурудзи, сої, соняшнику, цукрового буряка та бавовнику, але ще не для пшениці.

Позначки:пшениця, США, ГМО