Придбання елеватора та створення залізничного парку потрібне нам для розширення власного трейдингу, — Георг фон Нолкен, Контінентал Фармерз Груп

Джерело:  Delo
Георг фон Нолкен

У 2024 році український агросектор нарощує інвестиції, вимушено поставлені на паузу після повномасштабного російського вторгнення. Зараз великі холдинги купують логістичні та харчові компанії, нарощують парк вагонів-зерновозів, розбудовують експортну інфраструктуру. Одна із найбільших компаній в цій галузі – “Контінентал Фармерз Груп” (CFG, раніше – “Мрія”), яка оброблює 195 тис. га в західних областях і є шостим найбільшим латифундистом України. Холдинг володіє елеваторами великої місткості, є одним із найбільших українських виробників зернових і олійних культур, а також картоплі. В ексклюзивному інтерв’ю для Delo.ua CEO “Контінентал Фармерз Груп” Георг фон Нолкен розповів, як компанія планує розвивати свій бізнес, куди інвестуватиме, та як купівля великого елеватора і вагонів-зерновозів посилить її сегмент трейдингу.

Про перспективні напрямки для вкладення коштів

Пане Георг, скільки інвестував “Континентал” у 2024 році, чи перевищив цей показник торішні обсяги?

— Цього року ми реалізували цілу низку стратегічних інвестиційних проєктів, спрямованих на довгострокове посилення позицій CFG. Зокрема, ми купили потужний елеватор на Львівщині, почали будувати власний залізничний логістичний парк шляхом придбання 250 вагонів-зерновозів, а також підписали контракт на впровадження передової системи управління підприємствами .

Загалом, інвестиції в сам розвиток компанії (не враховуючи стандартної заміни техніки, яка відбувається регулярно), вже перевищили позначку в $50 млн. Таким чином, можемо говорити, що загальний обсяг інвестицій у поточному році, який ще навіть не закінчився, уже точно перевищив показники минулого.

Наскільки керівництво холдингу вільне у виборі напрямку інвестицій? Ці рішення можете приймати самостійно, чи їх приймає ваша материнська компанія ?

— Рішення щодо інвестицій в потужності “Контінентал Фармерз Груп” приймаються у процесі тісної співпраці з нашою материнською компанією SALIC. Зі свого боку, наша команда має необхідну експертизу та розуміння ринку, щоб самостійно визначати перспективи і шукати потенційні інвестиційні можливості, та розробляти на їх основі конкретні фінансові моделі. А SALIC, зі свого боку, забезпечує стратегічне бачення та необхідні фінансові ресурси для реалізації визначених інвестиційних проєктів для “Контінентал”. Така синергія дозволяє нам приймати зважені рішення, які відповідають як інтересам холдингу, так і загальній стратегії групи.

Купівля елеваторного комплексу на Львівщині, це інвестиція “на зараз” для зберігання та експорту власного збіжжя, чи холдинг планує зберігати зерно інших компаній і будувати експортну мережу?

— Інвестиції в елеваторний комплекс на Львівщині зумовлені точно не короткостроковими потребами, оскільки для покриття тимчасового дефіциту потужностей купівля нових елеваторів — це елементарно занадто дороге рішення. Звісно, це придбання дозволяє “Контінентал” розширювати власні можливості та підвищувати свою гнучкість у плані зберігання та відвантаження зерна різними логістичними шляхами. Окрім того, воно є логічним стратегічним кроком до диверсифікації бізнесу і, як наслідок, зростання його ефективності, адже передбачає цільовий розвиток інфраструктури, логістики та підтримку нашого власного трейдингу, який “Контінентал” почав розвивати у своєму регіоні.

Фото 2 — Придбання елеватора та створення залізничного парку потрібне нам для розширення власного трейдингу, — Георг фон Нолкен, CFG
Георг фон Нолкен. Фото надане компанією 

Без сумніву, ми бачимо великі перспективи у напрямку послуг зі зберігання та переробки зерна. Цього року в “Контінентал” стартувала програма закупівлі зернових та олійних культур у фермерів і надання їм супутніх послуг, оскільки новий елеватор може виконувати функції не тільки зберігання, а й транспортного логістичного хабу: ми пропонуємо послуги складування, послуги логістики або ж увесь ланцюг — від купівлі зерна, його переробки, сушіння, очистки і аж до відправки в порт. Серед переваг, які пропонуємо потенційним клієнтам — конкурентні цінові пропозиції на сільськогосподарську продукцію, гарантія швидкої оплати, можливість вивезення продукції з господарства власним автотранспортом, сертифіковані лабораторії з сучасним обладнанням для визначення якості зернових та олійних культур, забезпечення належної доробки та зберігання зерна, можливість швидкого відвантаження на автомобільний та залізничний транспорт із можливістю формування маршрутних партій тощо.

Зараз агрохолдинги активно вибудовують власні транспортні компанії, купують вагони-зерновози, діючі транспортні компанії. Чи працює в цьому напряму “Контінентал”, та яку модель логістики вважаєте найкращою: мати власний транспортний парк, придбати готову логістичну компанію, чи віддавати транспортування на аутсорс іншим компаніям?

— “Контінентал Фармерз Груп” застосовує комбіновану модель логістики, поєднуючи власний транспортний парк із послугами сторонніх перевізників. На наш погляд, саме такий підхід зараз є найбільш економічно виправданим та ефективним.

Для нас власна логістика є доцільною для забезпечення транспортних потреб насамперед там, де ми маємо сконцентровані активи, а отже — стабільні вантажопотоки. Так, ми інвестуємо у власні автотранспортні засоби та залізничні вагони, і застосовуємо власний парк таким чином, щоб уникати простоїв протягом року та нецільового використання активів. Власною логістикою ми забезпечуємо близько 25% загальнорічного обсягу перевезень.

Але виходячи із розуміння сезонності, активно користуємося також послугами зовнішніх перевізників для покриття пікових навантажень під час збирання врожаю. Таких найбільших піків є два: влітку, коли ми збираємо ранню зернову групу та ріпак, і восени — на жнивах соняшнику, сої та кукурудзи. Вони і становлять решту 75% від потреби.

Наразі ми не купували жодних транспортних компаній, але я б не виключав таку вірогідність у майбутньому. Вона залежатиме від можливостей та наявності адекватної пропозиції на ринку.

Що ж до будівництва власного залізничного парку, то воно є наступним логічним кроком після придбання елеватора, який має свою залізничну гілку. Розширення елеваторних потужностей не тільки покрило наш власний дефіцит, але й дало можливість почати працювати для третіх сторін. Відтак наявність власних вагонів-зерновозів у компанії — важливий складник в розвитку нашої інфраструктури, зокрема — логістичного ланцюга.

Про виробничі проблеми в часи великої війни

Українські аграрії за час повномасштабної війни вимушені економити на відновленні родючості ґрунту та його захисті. Як це питання з 2022 року вирішував “Контінентал”, наскільки бачите проблему деградації ґрунтів небезпечною як для компанії, так і для країни в цілому?

— Питання збереження та покращення родючості ґрунтів безсумнівно є одним із ключових факторів успіху нашої компанії в довгостроковій перспективі. Попри виклики, пов’язані з війною, ми не відмовилися від наших стратегічних планів у цьому напрямку. Звісно, воєнний стан вніс свої корективи й у нашу роботу: у 2022 році ми зіткнулися з певними труднощами в постачанні необхідних ресурсів, та, як наслідок, скороченнями в технологічній карті. Однак, ми змогли швидко адаптуватися до нових умов і вже у 2023 році повернулися до посіву сидератів та проведення інших агротехнічних заходів, спрямованих на збереження та відновлення родючості ґрунтів.

Насправді ми постійно шукаємо можливості покращити своє виробництво, в тому числі через нові технології та перспективні агрономічні підходи, які наш R&D відділ тестує на своїх дослідних ділянках. Ми вже кілька років активно впроваджуємо точне землеробство, відмовляємося від глибокого обробітку, дбаємо про відновлення родючості наших ґрунтів і не плануємо відходити від такої стратегії.

Підтвердженням нашого зацікавлення в сталому розвитку та регенеративних практиках є участь “Контінентал” у добровільній вуглецевій програмі, за підсумками якої ми отримали сертифіковане підтвердження дотримання передових практик відновлюваного землеробства. Наша компанія була серед першопрохідців у напрямку впровадження карбонових сертифікатів в Україні, і я вважаю це важливим кроком для нас як для відповідального бізнесу. Ми не зупиняємося на досягнутому і прагнемо якомога ширшого використання відновлюваних агротехнологій та екологічно безпечних методів виробництва.

Чи планує холдинг зміни виробничої стратегії на наступний сезон?

— Свою стратегію ми вже визначили і впевнено її дотримуємося. Розуміємо, що у 2022 році зі зрозумілих причин дещо затрималися на шляху її реалізації, оскільки нам потрібно було зрозуміти, як розвивається ситуація. Але від визначених пріоритетів не відступали і не плануємо їх  змінювати, адже ми впевнені в мирному майбутньому для України. Розуміємо також, що і світ на нас не чекає, тож дбаємо про власний розвиток. В цьому плані маємо цілковиту підтримку інвестора: як я вже зазначав, інвестиції в розвиток нашої компанії у цьому році перевищили $50 млн.

Доступність , добрив, техніки, палива тощо. Чи можна сказати, що зараз на заході України замовити та отримати необхідні товари не складніше, ніж до початку повномасштабної війни?

— Ми розуміємо специфіку нашого регіону у порівнянні з рештою території України, де наші колеги по сектору дійсно мають набагато більші труднощі. Але на жаль, певні проблеми зберігаються й у нас. Також ми маємо чітке розуміння, що ситуація може змінюватися у будь-який момент, тож невизначеність і інші ризики залишаються частиною реальності, в якій ми працюємо.

Країну чекає історичне збільшення податків. Наскільки, за вашими спостереженнями, агросектор готовий до підвищення зборів всіх рівнів та акцизів на пальне? Чим загрожує збільшення ставок податків та введення нових зборів?

— Наростаюча потреба держави в додаткових коштах в умовах воєнного стану є зрозумілою, тож питання підвищення податків та акцизів на пальне для аграрного сектору дійсно постає як дуже актуальне. На наш погляд, це неприємний, втім, вимушений і необхідний крок. Проте будь-які зміни мають супроводжуватися паралельним розв’язанням питання тіньового сектору і ефективною боротьбою держави з “чорними” і “сірими” гравцями. Інакше такі ініціативи просто зруйнують ринок.

Якщо підвищення податків буде застосовуватися рівномірно до всіх учасників ринку, то ми готові до таких змін, хоча й розуміємо їхню негативну економічну компоненту. Однак, ми закликаємо державу до справедливої податкової політики, яка не створюватиме додаткових переваг для тіньового бізнесу. Тільки за умови рівних правил гри для всіх гравців український аграрний бізнес зможе стати реальною підтримкою для держави у складний період.

Зі свого боку, наша компанія завжди дотримується законодавства, працює цілком прозоро і сплачує всі належні податки. Ми готові й надалі нести свою частку відповідальності перед державою, та очікуємо, що держава також виконає свій обов’язок і створить сприятливі умови для розвитку легального бізнесу.

Енергозабезпечення. Наскільки забезпечена автономність холдингу, яке обладнання вибрали для генерації? 

— Зважаючи на отриманий досвід, ще з 2022 року ми обладнали всі основні об’єкти компанії дизельними генераторами. Це дозволяє нам підтримувати безперебійну роботу виробничих потужностей навіть за відсутності централізованого електропостачання. Звісно, генератори не можуть забезпечити 100% потреб на таких активах, як скажімо, елеватори, але вони є надійним резервним джерелом енергії і можуть покривати середньостроково, як мінімум, 70-80% від нашої потреби. Вибір саме такого обладнання зі всіх можливих варіантів пояснюється дуже просто: це було і залишається найшвидшим рішенням. Варіанти на зразок зарядних станцій EcoFlow не розглядали взагалі, оскільки наші потреби набагато більші за можливості цього обладнання.

Чи плануєте купувати імпортну енергію, наскільки перспективною оцінюєте цю послугу?

— Щодо імпорту електроенергії з-за кордону, то, звісно, його можна розглядати як додаткову опцію. Однак, енергетична безпека зараз — це надто комплексна проблема, відтак існують певні обмеження. По-перше, імпорт виключає тільки один ризик — це питання генерації енергії, але зовсім ніяк не розв’язує проблеми з логістикою: наявні енергомережі не розраховані на значне збільшення імпорту електроенергії. По-друге, загроза обстрілів не тільки станцій, що генерують, але й усієї енергетичної інфраструктури (розподільчих підстанцій, мереж транспортування і доставки до користувачів) залишається гостро актуальною, тому навіть за умови імпорту все одно існує ризик перебоїв з електропостачанням.

Які в компанії найдефіцитніші професії, чи відчуваєте брак різноробів та професіоналів? Наскільки справедливе твердження, що Західна Україна краще забезпечена кадрами, ніж інші регіони, тому знайти тут спеціаліста легше? 

— Питання забезпечення кадрами є одним з найактуальніших для аграрного сектору в умовах війни: мобілізація, переселення, відтік трудових ресурсів за кордон та загальна нестабільність на ринку праці призвели до появи дефіциту кваліфікованих фахівців, що відчувається на всіх рівнях, а не в якійсь окремо взятій галузі чи категорії персоналу.

Щодо заходу України, то тут ситуація дещо складніша, ніж може здатися на перший погляд. З одного боку, ми спостерігаємо приплив людей із тих регіонів, які знаходяться ближче до зони бойових дій, і потенційно це могло б закрити частину вакансій. Але з іншого боку, релокація бізнесу та перерозподіл економічного навантаження в західному регіоні створює додатковий попит на робочу силу — тут відкривається приблизно у 2,5-3 рази більше нових вакансій, ніж на сході країни.

Чи бачите сенс в наймі трудових мігрантів, і які успіхи має “Контінентал” в релокації українців?

— Щодо залучення мігрантів, то ми, як українська компанія, орієнтовані насамперед на працевлаштування українців. Такий підхід є частиною нашої філософії, і саме українські працівники – це наш найцінніший ресурс, у розвиток якого ми інвестуємо і якому віддаємо перевагу. Якщо розглядати в цілому, процес легалізації іноземних фахівців дуже сильно ускладнений і бюрократизований. Зокрема, процедура визнання іноземних документів про освіту, досвід роботи, права на водіння певних категорій транспортних засобів, є занадто тривалою та складною. Це значно обмежує можливості залучення кваліфікованих спеціалістів з інших країн.

Те саме стосується питань перекваліфікації — спрощення процедури і скорочення термінів могло би забезпечити ще один реальний інструмент покриття дефіциту кадрів для галузі. Тому тут необхідні спільні зусилля держави та бізнесу: держава повинна спростити процедури працевлаштування, надати підтримку професійній освіті та перекваліфікації, а бізнес, зі свого боку, повинен створювати сприятливі умови для роботи та розвитку своїх співробітників.

Разом із тим, хочу наголосити, що за останні кілька років нам вдалося вибудувати в “Контінентал” дуже потужну і стабільну команду на всіх наших активах. Частка людей, які покидають компанію, мінімальна. Ми запустили та впродовж уже кількох сезонів активно реалізуємо програму розвитку “Майбутнє Контінентал” для молодого покоління спеціалістів. Також готуємо до запуску програму внутрішнього розвитку персоналу “Ліга Контінентал”. Це чудове свідчення того, наші співробітники — це наш капітал, який є першочерговою запорукою успіху. Ми усіляко підтримуємо налагодження ще більш ефективної співпраці між колегами, дбаємо про їх професійне зростання, розвиваємо корпоративну культуру відносин всередині колективу.

Але також варто розуміти, що ми розвиваємося — у нас з’являються нові виробничі потужності та цілі нові напрямки роботи, тому перед “Контінентал” стоїть завдання не просто утримувати наявний штат, а і розвивати його. Тож ми впевнено пропонуємо і нашій поточній команді, і тим, хто до неї доєднається, не лише конкурентні умови праці та ринковий рівень зарплати, але також стійку систему цінностей, доброзичливу атмосферу і можливості для розвитку.

Позначки:, , ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!