Порт Усть-Дунайськ переорієнтують під добрива

Щорічно компанія імпортує в Україну майже 150 тисяч тонн мінеральних добрив Elixir Zorka. До війни перевалка відбувалась в порту Ізмаїл. Але з початком зернового буму на Дунаї знайти на території порту площу під біг-беги з добривами стало складно.

«Приватизацію Усть-Дунайська ми сприйняли як шанс організувати власну перевалку, накопичення і зберігання. Пам’ятається рекордне мілководдя 2022 року? Щоб працювати з великими клієнтами в Україні, нам необхідно накопичувати досить великі обсяги, як мінімум 20 тисяч тонн. Це декілька гектарів площі», – пояснює Віхренко.

За словами власника, після перемоги у тендері до нього звернувся один з двох операторів порту, який безпідставно розмістив на його території лінію з перевалки, склад, інші капітальні споруди (в Усть-Дунайську працюють оператири «Краншип» та «Зерновий термінал Кілія (ЗТК)).

«Мені запропонували поділити контроль над портом «50 на 50». Це люди, яким я колись авансом заплатив за постачання великої партії ячменю, але товару не дочекався. Грошей також не повернули. Я подавав на них в суд, але вони вивели всі активи на нову компанію, а стару збанкрутували. Але я неконфліктна людина… Кажу власнику оператора: якщо ти готовий повернути мені половину суми, яку я сплатив за порт, починаємо розмовляти. У відповідь проти мене влаштували війну… Суди, депутати, на мою думку, замовна кампанія у ЗМІ», – пояснює Валерій Віхренко.

За словами Віхренко, для купівлі порту (250 млн грн) він взяв кредиту у банку під заставу елеватору. Але «Еліксир Україна» змогла зайти у порт лише через півроку після того, як сплатила гроші. Компанія Віхренко була вимушена тимчасово почати співпрацю з другим оператором Усть-Дунайська – «Краншип».

«Наші вантажі вже пішли, але реєстрація нового оператора це час. Ти не можеш завчасно стати оператором, у оператора має бути певне обладнання. Довелось обробляти вантаж, залучивши «Краншип». Наразі працюємо вже через власного оператора». – каже Вітренко.

Власник Усть-Дунайська повідомив, що з часом також викупив деякі активи «Краншипу», зокрема, елеватор. Власники «Краншипу» розпродають активи, адже після відкриття портів Одеси дунайська логістика стає все менш цікавою для експорту зерна з України.

«Зерновим термінали й зараз напівпорожні, а у перспективі повністю спорожніють. А ми продовжимо імпортувати добрива, як імпортували. Стабільно 200 тис. тонн на рік. Якщо відкриється Дніпро – почнемо з Усть-Дунайська поставки на Херсонщину, бо водна логістика найдешевша», – пояснив Віхренко.

Займатись і добривами, і зерном на одному майданчику технічно складно. Тому перевалку зерну, яка ще зберігається, Валерій Віхренко планує перенести в інше місце, а Усть-Дунайськ перетворити на «чистий порт» для генеральних вантажів.

Віхренко сподівається, що «війна» з оператора, який безпідставно розмістив на території порту склади, триватиме недовго. Опонент з минулого року не може оформити статус портового оператора. «Вони подають на АМПУ в суд, програють і знову подають. Тягнуть час. Подивимось, що вони вигадають ще. Але грабувати нас, як до того грабували державний порт, вже точно нікому не вдасться», – резюмує Валерій Віхренко.

Позначки:добрива, Усть-Дунайськ