Підземне зберігання зерна може коштувати у 2–3 рази дорожче за традиційне
В Україні будівництво підземних зерносховищ може обійтися агровиробникам значно дорожче за традиційні надземні елеватори. За попередніми оцінками, інвестиційна вартість підземних залізобетонних споруд становить $140–160 на тонну місткості, тоді як будівництво надземних силосів оцінюється у $80–100/т. Про це повідомив директор і співвласник групи компаній «АктивПроект» Богдан Поперечний у коментарі Elevatorist.com. За його словами, наведені розрахунки є орієнтовними та не враховують витрат на транспортно-технологічне обладнання.
Остаточна вартість будівництва залежить від інженерно-геологічних умов, зокрема типу ґрунтів, рівня ґрунтових вод, глибини закладання споруди та необхідності додаткової гідроізоляції. Чим глибше розташоване зерносховище, тим більшими стають витрати на земляні роботи, бетонні конструкції та укріплення котловану. Водночас зменшення глибини за збереження місткості потребує збільшення площі споруди та довжини транспортерів. За оцінкою представника компанії «РОМ-УКР ТРЕЙД СЕРВІС» Тараса Волошина, повністю підземні зерносховища залежно від конструкції та технологічного оснащення можуть коштувати у 2–3 рази дорожче за наземні аналоги.
Додаткові складнощі виникають під час експлуатації підземних зерносховищ. Однією з головних проблем є забезпечення ефективної вентиляції та захисту зерна від вологи. Проникнення ґрунтових вод або утворення конденсату може призвести до погіршення якості продукції та її псування. Тому такі об’єкти потребують надійної гідроізоляції, дренажних систем, активної аерації, постійного контролю температури й вологості, а також механізованого завантаження та вивантаження зерна. Усе це збільшує як початкові інвестиції, так і подальші експлуатаційні витрати.
Експерти розглядають підземні зерносховища як один із можливих способів підвищення захищеності врожаю від російських атак, однак наголошують на необхідності пошуку економічно доступніших рішень. Одним із варіантів можуть стати частково заглиблені склади із залізобетонною нижньою частиною та полегшеною надземною конструкцією. Такий підхід дозволяє скоротити обсяги земляних і бетонних робіт, спростити монтаж та використати природні властивості ґрунту для стабілізації температури всередині сховища.
Серед інших альтернатив фахівці називають модульні зерносховища, здатні вміщувати 20–30 тис. тонн продукції, а також полімерні рукави для зберігання зерна безпосередньо на території господарств. Використання таких рішень дозволяє розосереджувати запаси та зменшувати ризик одночасної втрати значних обсягів урожаю внаслідок обстрілів. Водночас повністю підземні зерносховища можуть бути економічно виправданими для окремих підприємств, насамперед у регіонах поблизу лінії фронту. Проте через високу вартість будівництва та складність експлуатації масового переходу українського агросектору на підземне зберігання зерна найближчим часом не очікується.
Читайте також
Чорне море стає новим Ормузом для світової торгівлі зерном — Сибіга
Канада очікує рекордного врожаю кукурудзи, але ціни можуть зрости майже на 10%
Дорогий дизель змушує австралійських тваринників переходити на місцеве фуражне зерно
Блекаути підвищують собівартість продукції тваринництва в Україні на 15–25%
Туніс закупив на тендері 6 тис. тонн соєвої олії
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом