Переговори з Польщею — не головне для України. Потрібно думати, як рухатись до ЄС

За його словами, проблема полягає у тому, що на рівні держави робочих стратегій не існує.

«У парламентсько-президентській республіці у профільному комітеті (ВРУ. — Ред.) повинні народитись стратегії, Кабмін їх повинний затвердити, а міністерства реалізовувати. Не робиться цього», — додає експерт.

А наразі, зазначає Павло Коваль, подекуди бізнес і волонтери більше роблять, ніж робить держава.

«Польський кейс — це тільки один із проявів більш системних проблем, які є не у спілкуванні України з Польщею, а всередині Європи зокрема. І одним із драйверів, одним із шоків зовнішніх є, зокрема, і війна наша.

Європа буде змінюватись, і нам потрібна стратегія: вже говорити не про те, як із поляками торгувати малиною і соками, нам потрібно говорити, як ми будемо найближчі 2, 10, 30 років жити з Європою в цілому. Вврто пояснювати, які переваги в Європі разом із Україною там будуть», — пояснює Павло Коваль.

Він зазначає, що у Європі не знають, що робити з Україною, потенціал якої розміром із три-чотири Польщі.

«27 урядів, 27 столиць і Брюссель — будуть складні переговори. І до цього потрібно готувати комунікаційну стратегію, а не тільки думати, як прожити польські вибори та вирішити проблему з транзитом через Польщу. Ми сьогодні через Польщу транзитуємо 100 тис. т зерна, а всього за березень 5,2 млн т експортували. Забудьте про той транзит, він нічого не вирішує. Нас уводять від суті, розумієте. І це комусь вигідно. І таких питань багато в Україні, коли нас — тих, хто може мислити, аналізувати, відводять від суті. А треба повернутись до базових, концептуальних речей, зокрема до стратегування м’ясопереробного комплексу», — підсумував Коваль.