Оптимально мати у структурі посівів не менше як 30% ультраранніх і ранньостиглих сортів сої

Досвід сезону 2025 року у вирощуванні сої дає змогу сформулювати низку висновків, які допоможуть зменшити ризики протягом наступних років. Оптимально мати у структурі посівів не менше як 30% ультраранніх і ранньостиглих сортів. Це дає змогу розпочати збирання раніше та уникнути втрат від осінніх опадів.

Про це у статті «Соєві уроки» в журналі The Ukrainian Farmer пише Людмила Погоріла, кандидатка сільськогосподарських наук (Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН).

Середньостиглі та середньопізні сорти доцільно висівати тільки за умови стабільного доступу до сушильних потужностей і високої технічної готовності до швидкого збирання. У роки з надмірним зволоженням сорти з високою толерантністю до фузаріозу, бактеріозів і склеротиніозу забезпечують кращу якість насіння навіть за нижчої врожайності.

Розтягнуті строки сівби (у межах агротехнічно допустимих) дають змогу уникнути одночасного дозрівання великих площ і зменшують навантаження на збиральну техніку.

За перших ознак затяжних дощів доцільно починати збирання навіть за підвищеної вологості зерна, але із чітко налагодженою системою сушіння. Затримання зі збиранням часто призводить до значно більших втрат, ніж витрати на дороблення.

Насіння врожаю 2025 року потребує обов’язкового лабораторного аналізу. Використання зараженого або ослабленого насіння може призвести до зріджених сходів і проблем на старті вегетації. Висівати потрібно максимально здорове, обов’язково протруєне насіння з високими посівними якостями.

Використання якісних багатокомпонентних фунгіцидних протруйників може знизити зараженість фузаріозом на понад 10%. 2025 вкотре підтвердив: клімат стає контрастнішим. Інвестиції у сучасні сорти, техніку та технологію для сушіння і зберігання – це не витрати, а умова стабільного виробництва.

Позначки:Україна, соя