Низькі ціни на зерно та погодні умови можуть цьогоріч залишити полтавських аграріїв без прибутку
 
        				        			Цей рік для аграріїв Полтавщини особливо тяжкий: ціни на зерно невисокі, а погодні умови не дуже сприяють жнивам.
Про це повідомляє Суспільне|Полтава з посиланням на слова Василя Бурлаки, голови полтавської обласної «Асоціації фермерів та приватних землевласників».
Сам Василь Бурлака має родинне фермерське господарство, що обробляє 500 га землі. Під урожай-2022 сіяли пшеницю, просо, кукурудзу, гречку, збільшили площі під овочами. Як зауважує господар, окрім війни, для місцевих аграріїв виявилася складною цього року ще й погода.
«Зараз Полтавщину заливає. На значних площах ранніх зернових погіршилася якість зерна, поля заростають бур’янами. Крім того, дуже складно збирати, це додаткові затрати. Не вистачає комбайнів, особливо у дрібних фермерів, в яких зовсім їх немає. Тому цей рік дуже-дуже важкий. Я не пам’ятаю за свої 64 роки таких погодних умов», — стверджує Василь Бурлака.
Фермерам складно і фінансово в умовах повномасштабної війни: багато лишилось минулорічного зерна — кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю та інших культур, які не змогли реалізувати і через початок широкомасштабного вторгнення. В елеваторах зберігається минулорічне зерно, а новий урожай зберігати немає де.
«Вартість зберігання — 150 грн/т, за завантаження так само. Ціна ячменю 2300 грн/т, зараз трішки піднімається ціна, бо долар росте, так само ціна на пшеницю трохи збільшується. Але ж зберігання забере й ті мізерні прибутки, які мали отримати», — бідкається фермер.
Він вважає, що потрібно налагоджувати ринок збуту аграрної продукції на державному рівні, на рівні громади, аби не було продовольчої кризи.
«Нехай в державний резерв закуплять пшеницю на крупи, пшоно, гречку у якого є, у кого є кукурудза. Хай закуплять і дадуть можливість фінансову обсіятися, звільнитися від цих усіх фінансових проблем. Це один крок. Інший – потрібно справді налагоджувати цей ринок збуту, економіку. Людям завтра треба буде щось їсти і післязавтра, це державний має бути підхід. Це ж продовольча безпека — це ще гірше, ніж війна. Бо їсти хоче кожен. Буде і в підвалі голодний, і буде голодний в окопі. Щоб воювати, також потрібна фізична сила».
Читайте також
Експорт пшеничного борошна у жовтні перевищив торішній показник
Болгарія нарощує переробку ріпаку всупереч зниженню врожаю
Єгипетський Mostakbal Misr заявив, що розрахувався з трейдерами за пшеницю, яка за...
Попит на Panamax зросте через повернення Китаю на ринок американської сої
Інфляція уповільниться, але зростання економіки буде меншим через наслідки ударів ...
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом
 
                                     
                                    