Не-ГМО соя може стати одним із найперспективніших напрямків українського експорту до ЄС

Запровадження нових правил щодо обігу ГМО в Україні та посилення вимог до простежуваності продукції в ЄС можуть створити додаткові можливості для українських виробників не-ГМО сої. Директор комерційного департаменту «ТАС Агро» Антон Жемердєєв зазначив, що одним із пріоритетних ринків для такої продукції залишається Євросоюз, де сертифікована не-ГМО соя може продаватися з додатковою премією.

Важливим фактором стане відповідність вимогам EUDR, який охоплює, зокрема, сою та передбачає підтвердження того, що її виробництво не пов’язане з вирубуванням лісів. Для великих і середніх операторів регламент почне застосовуватися з 30 грудня 2026 року. За словами Жемердєєва, близько 99% із 80 тис. га земель «ТАС Агро» не мають ризиків щодо вимог EUDR, пов’язаних із вирубуванням лісів після 2020 року.

Можливість отримувати премію особливо важлива на тлі нинішньої економіки вирощування сої. За оцінкою Жемердєєва, собівартість її виробництва становить близько $320–330/т, тоді як продаж звичайної сої за поточної ринкової кон’юнктури забезпечує мінімальну маржу або результат, близький до нульового. У таких умовах сертифікація та підтвердження не-ГМО статусу можуть суттєво підвищити привабливість поставок до ЄС.

Альтернативними напрямками для української сої залишаються Туреччина та Єгипет із поставками через Дунай. Однак конкурентоспроможність цього маршруту обмежують низький рівень води, високі ставки фрахту та проблеми з морською логістикою, які збільшують вартість доставки.

Таким чином, для українських виробників дедалі важливішою стає не лише ціна самої сої, а й можливість підтвердити її походження, не-ГМО статус та відповідність європейським вимогам. На тлі низької маржинальності звичайної сої преміальний сегмент ЄС може стати одним із напрямків, що дозволить виробникам підвищити прибутковість культури.