Морозна зима знизить тиск шкідників, але несе нові ризики для озимих — експерт

Морозна зима 2025/26 із глибоким промерзанням ґрунту знизить ентомологічне навантаження навесні.

Про це розповів керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк у кулуарах конференції «Агроном як CEO поля», організованої Activitis Education та WEAGRO.

За його словами, цього сезону ґрунт у різних регіонах промерзав на глибину від 15–20 до 50–60 см — вперше за останні щонайменше 10 років.

«У регіонах, де було глибше промерзання, навантаження шкідників і хвороб буде меншим, адже саме м’які зими раніше сприяли зростанню їхніх популяцій», — пояснив він.

Водночас на озимих культурах уже фіксують наслідки зимового стресу: вимерзання, випрівання, пліснявіння та відмирання листової маси, подекуди часткове, а подекуди й повне. Це створює сприятливі умови для розвитку грибкових хвороб.

У таких умовах аграріям варто розглядати додатковий фунгіцидний обробіток, так зване Т0, який доцільно проводити за стабільного потепління до +5…+10 °C.

Крім того, фіксується часткове випадання озимих, особливо в Черкаській, Кіровоградській областях і далі на південь, де був слабкий або відсутній сніговий покрив і переважала льодова кірка. Найбільше постраждали зимуючий горох і озимий ячмінь: рослини пошкоджувалися морозами та подекуди вимерзали через відсутність снігового захисту.

Місцями постраждала й озима пшениця. Частина посівів збереглася після зими, але має повністю відмерлу надземну масу. За словами експерта, запасу пластичних речовин у ще живій частині рослин (вузол кущення, коренева система та частина листків) часто недостатньо для відновлення вегетації, тому такі посіви можуть загинути.

Щодо вологозабезпечення, ситуація виявилася гіршою, ніж очікувалося. Попри значні зимові опади, значна їх частина не накопичилася в ґрунті, а стекла поверхнею у ставки та річки.

За даними господарств, у метровому шарі ґрунту в центральних регіонах запаси вологи становлять переважно 120–150 мм, і лише подекуди досягають 200 мм. Водночас загалом ситуація дещо краща, ніж торік.

«Ці запаси важливі насамперед для озимих і ранніх ярих культур, які формують урожай у травні–червні. Натомість для пізніх культур — соняшнику, сої та кукурудзи — ключове значення матимуть опади в період вегетації, особливо під час цвітіння та наливу зерна, тобто з середини липня до середини серпня», — говорить Олександр Хмелюк.

Ще одним викликом сезону експерт назвав різке зростання витрат на пальне та добрива. Через пізнє збирання восени частина площ залишилась необробленою, і навесні потребує додаткових операцій, що збільшує витрати господарств.

Позначки:шкідники