Для українських автоперевізників 2026 рік – це не просто ще один рік роботи в умовах війни. Це рік можливостей на міжнародних ринках та послідовної інтеграції до Європейського Союзу.
Адже навіть у надзвичайно складних умовах повномасштабної війни держава не зупиняється. Паралельно з питаннями безпеки та відновлення Мінрозвитку системно працює над тим, щоб українські перевізники мали нові можливості для роботи на міжнародних ринках.
Завдяки системній роботі уряду український бізнес сьогодні може забезпечувати експорт та імпорт товарів фактично до всіх країн Європи, а також низки країн Азії. Зовсім скоро плануємо, що розпочнуться перевезення із першою країною Африканського континенту.
Загалом, українські компанії можуть виконувати міжнародні вантажні перевезення до понад 40 країн світу – або в режимі повної лібералізації, або на підставі погоджених квот дозволів. І це результат системної роботи держави разом із бізнесом та міжнародними партнерами.
Лібералізація перевезень – не політичний лозунг, а конкретна вигода для бізнесу.
Коли ми говоримо про лібералізацію міжнародних перевезень, йдеться не про абстрактні домовленості, а дуже практичні речі. Наприклад, менше дозволів та паперових процедур, відсутність лімітів на кількість рейсів, прогнозовані правила роботи та менші витрати та швидша логістика.
Станом на сьогодні українські перевізники можуть без дозволів виконувати вантажні перевезення до 35 країн, зокрема:
усіх 27 країн Європейського Союзу;
Норвегії, Великої Британії, Швейцарії;
Молдови, Грузії, Туреччини;
Чорногорії та Північної Македонії.
Це означає, що перевізник може планувати маршрути без огляду на «чи вистачить дозволів», працювати стабільно й конкурувати на рівних з європейськими компаніями.
Де дозволи все ж потрібні – і які саме
Водночас важливо розуміти: для частини країн або окремих типів перевезень дозволи залишаються необхідними.
В залежності від виду перевезень в українських перевізників є двосторонні, транзитні та дозволи на перевезення в/з третіх країн.
Важливо також, що українські транспортні компанії успішно використовують дозволи ЄКМТ (Європейської конференції міністрів транспорту). Це вид документів, який дає можливість виконувати перевезення до близько 40 країн Європи за відповідними правилами. У 2026 році такі дозволи перевели у цифровий формат. У рамках загальної цифровізації ЄКМТ Мінрозвитку також забезпечили оновлення відповідного механізму їх розподілу – тепер все працює через кабінет перевізника.
У 2026 році Україна також має погоджені квоти з десятками країн. Серед них Азербайджан, Вірменія, Сербія, Казахстан та інші. Відповідні дозволи вже доступні на пунктах видачі.
Які плани на 2026 рік?
Наше завдання як держави – не просто зберегти досягнуті домовленості, а у першу чергу розширювати географію лібералізації та створювати нові можливості для перевезень автомобільним транспортом. У 2026 році ми плануємо укласти нову угоду про автомобільне сполучення ще з однією країною, а також забезпечити необхідні процедури для старту перевезень з Марокко.
Велика частина роботи – це реалізація дорожньої карти для продовження “транспортного безвізу” з ЄС після березня 2027 року. До листопада 2026 року ми маємо реалізувати ключові євроінтеграційні зобов’язання. Простими словами: наші міжнародні перевізники мають відповідати стандартам Євросоюзу.
Українські перевізники сьогодні – це частина економічної стійкості країни. І чим ширшими будуть їхні можливості на міжнародних ринках, тим швидше відновлюватиметься економіка.
