Мільярдні втрати та невиконання контрактів: чим загрожують нові умови торгівлі з ЄС

Про це заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат («Слуга народу») Данило Гетманцев у Telegram, посилаючись на інсайдерів.

По-перше, за його даними, річні квоти безмитних постачань хочуть поділити на 12 місячних квот.

«Тобто якщо раніше залежно від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, то тепер «лічильник» може включатись щомісяця, а стоп-кран — обмежувати постачання умовно 3-го, 5-го або 7-го числа відповідного місяця», — пояснив він.

За словами депутата, укладання та виконання контрактів точно стане складнішим і більш нервовим.

По-друге, ЄС планує скоротити самі квоти.

«Найбільшого удару зазнають виробники кукурудзи, для яких квота у річному вимірі скоротиться до 650 тис. т (для порівняння — торік у Європу відвантажено понад 14 млн т, або майже половина, річна безмитна квота — майже 11,2 млн т, п’ятимісячна — 4,7 млн т), тобто безмитної торгівлі практично не буде (по кукурудзі — ред.)», — додав він.

Також суттєво скоротиться квота на цукор — до 40,7 тис. т. Торік загальний експорт солодкого товару встановив рекорд цього століття — майже 750 тис. т, з яких близько 40% було поставлено до держав ЄС. У 2024 році Україна достроково вибрала річну квоту у 262,6 тис. т, до 5 червня могла розраховувати на безмитні 109 тис. т. Обмежень зазнає й інша продукція — мед, м’ясо птиці.

«За експертними оцінками, нові умови торгівлі після завершення «економічного безвізу» можуть коштувати нам -3,5 млрд євро у річному вимірі. Доволі відчутний удар — у 2025 році весь місячний товарний експорт становить у середньому 2,9 млрд євро, і компенсувати такі втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально», — вважає Гетманцев.