Лише 20% української пшениці придатні для виробництва борошна

Він зазначив, що ВАП та спілка «Борошномели України» виступали проти обсягів, які були прописані в меморандумі (ліміт на експорт зерна в розмірі 16,2 млн т).

«Це призводить до вивозу з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що суттєво впливає на внутрішні ціни на хліб. Ми наполягаємо на розмежуванні продовольчого й фуражного зерна під час фіксування обсягів зернового експорту», — пояснив Олександр Тараненко.

Він підкреслив, що Україна вирощує більш ніж достатньо фуражного зерна, але продовольчого не вистачає. Впродовж останніх років унаслідок різних подій — і кліматичних змін, і воєнних дій, і економічної ситуації — якість урожаю суттєво погіршилася.

«Якщо 2020 року в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то 2024 року — лише 27%. Відповідно, обсяги придатного для переробки зерна ще менші, оскільки в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Водночас далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка була за результатами врожаю 2024 року придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%», — порахував президент ВАП.

Водночас, за його словами, на початку жнив із першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що й спричиняє зростання внутрішніх цін на хліб.

За даними експерта, потреби України у зерні харчової пшениці складають близько 3 млн т. Воно спрямовується не тільки на виробництво хліба, а й на макарони, крупи тощо.