Китай та Саудівська Аравія різко скоротили закупівлі російського м’яса птиці
У січні–вересні 2026 року експорт м’яса птиці з росії скоротився на 28,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 223,5 тис. тонн. Основною причиною стало різке зниження поставок на ключові зовнішні ринки, насамперед до Китаю та Саудівської Аравії.
Найбільше скоротилися поставки до Китаю, який залишається одним із головних покупців російської продукції птахівництва. За дев’ять місяців експорт у цьому напрямку зменшився майже вдвічі — до 60,9 тис. тонн. Саудівська Аравія скоротила закупівлі у 2,7 раза — до 22,5 тис. тонн. Водночас експорт до Узбекистану, одного з основних ринків збуту в Центральній Азії, знизився на 29% — до 11,7 тис. тонн.
Додаткові труднощі для російських експортерів виникли через посилення контролю з боку Китаю. За словами представників галузі, китайська сторона призупинила акредитацію кількох російських постачальників і збільшила кількість лабораторних перевірок імпортної продукції. На цьому тлі в росії також обговорюють можливість запровадження аналогічних обмежень щодо китайського м’яса птиці. Водночас скорочення експорту до Саудівської Аравії учасники ринку частково пов’язують із фінансовими труднощами одного з найбільших російських виробників, який зіткнувся зі зростанням витрат і боргового навантаження.
Попри загальне падіння експорту, російським компаніям вдалося наростити поставки до окремих країн Африки та Азії. Зокрема, експорт м’яса птиці до Гани збільшився більш ніж удвічі — з 4,2 до 9,1 тис. тонн, а до Беніну — з 5,6 до 8,9 тис. тонн. Також зросли відвантаження до Республіки Конго та В’єтнаму. Однак ці ринки поки не можуть компенсувати втрати на основних напрямках. Сукупні поставки до країн, що не входять до десятки найбільших покупців, скоротилися з 41,4 до 31,6 тис. тонн.
Нинішня ситуація створює додаткові ризики для реалізації планів росії щодо розширення експорту продукції птахівництва. Раніше російський центр «Агроекспорт» прогнозував збільшення щорічних поставок м’яса птиці до 700 тис. тонн на суму близько $1,5 млрд до 2030 року. Однак різке скорочення закупівель Китаєм і Саудівською Аравією, посилення імпортних перевірок та фінансові проблеми окремих виробників можуть ускладнити досягнення цих показників.
Читайте також
Пакистан затвердив першу політику агробіотехнологій для розширення використання ГМ...
WFP та Українська бобово-соєва асоціація об’єднують зусилля для розвитку ринку боб...
«Королівський Смак» зупиняє виробництво та закупівлю олійних культур
Індонезія готує систему простежуваності пальмової олії перед запровадженням вимог ...
Український мед має стати брендом якості на міжнародних ринках
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом