Китай стає постачальником соєвої олії

Китай зміцнює свій статус найбільшого у світі покупця соєвих бобів та непомітно перебудовує торгівлю продуктами з олійних культур, повідомляє Bloomberg.

Азійська країна нарощує експорт соєвої олії, оскільки зростаючий світовий попит на біодизель робить ціни на продукцію досить привабливими для експорту за кордон. Також Китай вперше тестує постачання соєвого шроту з Аргентини, що стає заміною традиційного імпорту бобів та їхньої переробки в корм для тварин усередині країни.

Обидві зміни, хоч і незначні за обсягом, знаменують відхід від давніх торгових потоків. Вони також передбачають можливість для країни продовжувати скорочувати свої потреби у американській сої у разі продовження торгової війни між Пекіном та Вашингтоном.

За даними митниці, у першій половині року Китай експортував мінімум 127 тис. тонн соєвої олії, що перевищує показник за весь 2024 рік. Постачання здійснюються в такі країни, як Південна Корея, Малайзія та Індія, де попит на харчове масло залишається високим.

Ця тенденція «відображає глобальне перебалансування попиту та пропозиції на ринку олії», — зазначають аналітики Guotai Junan Futures Co. «Зростання експорту обумовлене тим, що Китаю потрібен соєвий шрот, тоді як іншим країнам потрібна соєва олія».

Світовий ринок соєвої олії, як і раніше, підтримується високим попитом на біопаливо в США, де близько половини місцевого виробництва використовується для виробництва відновлюваного дизельного палива. У той же час, внутрішні вимоги до змішування біопалива та менш конкурентоспроможні ціни в таких країнах Південної Америки, як Бразилія та Аргентина, обмежують додаткову пропозицію.

Усередині країни Китай бореться із протилежною проблемою: надлишком. Комерційні запаси соєвої олії зросли на 70% з травня, досягнувши позначки 1,12 млн тонн, згідно з даними шанхайської консалтингової компанії Mysteel. Китайські олійноекстракційні заводи підтримують високі темпи переробки, щоб забезпечити достатню кількість соєвого шроту для корму худоби, створюючи незвичайну можливість для арбітражу – експорту надлишків олії з країни, більш відомої своїм імпортом.

Щодо шроту, Китай вивчає новий канал поставок з Аргентини. Компанія Bunge Global SA нещодавно продала як мінімум дві партії високобілкового кормового інгредієнта китайським покупцям.

Раніше стало відомо, що Китай почав продаж соєвої олії в Індію зі знижкою в 20 $ в порівнянні з Бразильськими товарами. Постачання з Китаю виграють за ціною та за часом: вантажі з Південної Америки доставляються до Індії більш ніж за шість тижнів, тоді як постачання з Китаю досягають пункту призначення за два-три тижні.

Позначки:Китай, соєва олія