Китай потроїв експорт соєвої олії на тлі зростання внутрішніх запасів

Китай суттєво наростив експорт соєвої олії у 2026 році через збільшення її виробництва та недостатній внутрішній попит. За січень–вересень поставки на зовнішні ринки зросли більш ніж утричі порівняно з аналогічним періодом минулого року — майже до 800 тис. тонн. Активізація експорту відбувається на тлі високих темпів переробки сої, які призвели до накопичення значних запасів олії на внутрішньому ринку.

Станом на 30 жовтня 2026 року комерційні запаси соєвої олії в Китаї наблизилися до 1,5 млн тонн, що на 4,3% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. За оцінками консалтингової компанії Mysteel, це найвищий рівень запасів для відповідного періоду щонайменше з 2024 року. Основною причиною стало перевищення обсягів виробництва над внутрішніми продажами, оскільки споживання рослинних олій залишається стриманим на тлі уповільнення економічної активності та скорочення витрат населення на харчування поза домом.

Водночас Китай продовжує активно закуповувати сою на світовому ринку для забезпечення потреб переробної та тваринницької галузей. За даними Datamar, у січні–вересні 2026 року Бразилія експортувала до Китаю понад 65 млн тонн соєвих бобів. Паралельно Пекін нарощує закупівлі американської сої в межах торговельних домовленостей зі США. Значні обсяги імпортної сировини підтримують високе завантаження китайських олійноекстракційних підприємств, збільшуючи пропозицію соєвої олії та шроту.

Надлишкова пропозиція спостерігається і в сегменті соєвого шроту. У жовтні його тижневі запаси в Китаї досягли найвищого рівня більш ніж за два роки, хоча згодом дещо скоротилися. Водночас високі темпи переробки сої продовжують створювати тиск на ринок соєвої олії, оскільки виробництво перевищує обсяги реалізації. На цьому тлі котирування найактивніших ф’ючерсів на соєву олію на Далянській товарній біржі знижувалися до 1%, реагуючи на значні внутрішні запаси та здешевлення нафти.

Збільшення китайського експорту соєвої олії може посилити конкуренцію на міжнародному ринку рослинних олій, де традиційно важливі позиції займають постачальники з Південної Америки. Подальша динаміка залежатиме від темпів переробки імпортної сої, внутрішнього споживання та обсягів накопичених запасів. Якщо виробництво й надалі випереджатиме попит, китайські переробники можуть зберегти високу активність на зовнішніх ринках, що створюватиме додатковий ціновий тиск на світову торгівлю соєвою олією.

Tags: Китай, олійні культури, соєва олія