Китай не купуватиме казахстанське кормове борошно, виготовлене з російського зерна

Казахстанські експортери кормового борошна зіткнулися з новими вимогами Китаю, які торкнулися навіть уже укладених контрактів. У результаті значні обсяги готової продукції фактично «зависли» — частина вже завантажена у вагони та готова до відправки, але не може бути експортована. Це створює додаткові витрати, штрафи та ризики зриву контрактів.

Активний розвиток виробництва кормового борошна в Казахстані розпочався близько двох років тому і став одним із факторів стабілізації цін на зерно. Вирішальним стимулом була відсутність мит на постачання такої продукції до Китаю, на відміну від продовольчого борошна, що дозволило ефективно переробляти великі обсяги низькосортної пшениці після врожаю 2024 року.

До останнього часу експорт здійснювався за спрощеною схемою: виробники отримували окремі сертифікаційні коди на пшеничне та ячмінне борошно й постачали їх суміш як кормову продукцію. Проте наприкінці березня 2026 року Китай запровадив єдиний окремий код саме для кормового борошна. Це призвело до фактичного колапсу поставок — із 66 заявників лише 27 компаній отримали новий дозвіл.

Інші виробники опинилися в стані невизначеності, адже не знають, коли отримають необхідні дозволи і чи зможуть відновити експорт. Водночас більшість із них уже мають контракти з китайськими партнерами, а готова продукція накопичується на складах і в залізничних вагонах, що щодня генерує додаткові витрати.

Окреме занепокоєння викликають нові вимоги Китаю до походження та складу продукції. Зокрема, Пекін прямо вимагає не використовувати російське зерно — кормове борошно має вироблятися виключно з казахстанської сировини. Також забороняється додавання сторонніх компонентів, а постачальником повинна бути саме компанія-виробник, а не посередник.

Експерти вважають, що такі зміни можуть призвести до зростання цін на казахстанське кормове борошно для китайських імпортерів, зокрема через зміну експортної моделі та втрату частини податкових переваг. Водночас на ринку посилюються побоювання, що Китай може поступово перебрати контроль над переробкою через спільні підприємства, залишивши Казахстан переважно постачальником сировини без значної доданої вартості.

Позначки:Китай, Казахстан, експорт, пшениця, борошно, Росія, обмеження