Криза в Ормузькій протоці може знову відкрити для Туреччини роль «зернового коридору»

Останні удари США та Ізраїлю по Ірану порушили рух у Ормузькій протоці — ключовому маршруті для енергетичної та аграрної торгівлі. Експерти вважають, що Туреччина, яка була вже залучена до «зернового коридору», може допомогти створити новий торговельний коридор для стабілізації постачань.

Проф. Булент Гульчубук з факультету сільського господарства Анкарського університету зазначив, що закриття протоки підвищить вартість енергоносіїв, добрив, перевезень та страхових послуг для глобального аграрного сектору. Він пояснив, що практично всі етапи виробництва та доставки продукції – від палива та електрики до зберігання та транспортування – залежать від енергії, тому навіть короткочасні перебої сильно впливають на ціни.

Гульчубук підкреслив, що найбільше постраждають країни, які розвиваються або мають проблеми з продовольчою безпекою. Він вважає, що Туреччина може стати важливим регіональним хабом, забезпечуючи стабільний рух продовольства та енергії, як це було під час «зернового коридору» під час війни росії проти України.

Туреччина може використовувати свої порти, склади та торговельні мережі для збереження руху товарів, що підвищить продовольчу безпеку країни, збільшить транзитні доходи та створить нові робочі місця у логістиці.

Проф. Зекі Байрамоглу, завідувач кафедри сільськогосподарської економіки Університету Сельчук, зауважив, що стратегічне значення Ормузької протоки виходить далеко за межі енергетики. Через неї проходить близько третини світових перевезень добрив, зокрема сірки та аміаку, що критично для сучасного сільського господарства.

Він додав, що практично немає альтернативних маршрутів для великих суден, тому збої в протоці можуть суттєво скоротити постачання добрив, що вплине на ціни та доступність продукції на світових ринках.

Байрамоглу порівняв кризу в Ормузькій протоці з кризою на Чорному морі у 2022 році, коли закриття важливого морського маршруту порушило рух продовольства. Він запропонував ініціативу «Безпечного проходу продовольства та добрив», яку можна було б координувати з Стамбулу за участі країн-імпортерів, експортерів, логістичних компаній та міжнародних організацій.

За його словами, Туреччина вже довела здатність бути посередником у таких ситуаціях, але для цього необхідна готовність урядів та технічна підготовка для швидкого реагування на кризу.

Позначки:Туреччина, зерновий коридор