Казахстанські зерновики заробили понад $500 млн завдяки диверсифікації експорту

Диверсифікація експортних маршрутів забезпечила казахстанським аграріям додатковий дохід понад $500 млн. За даними компанії Астык Транс, обсяги експорту зерна у 2025 році зросли на 33% — з 8,26 млн тонн до 11 млн тонн, завдяки поставкам як за традиційними маршрутами, так і через нові порти Чорного та Балтійського морів.

Вихід на більш платоспроможні та великі ринки дозволив Казахстану перейти від локального регіонального ринку до глобальної моделі ціноутворення. За даними аналітиків, ціна пшениці 3 класу досягла $188 за тонну (≈95 тис. тенге), що на 40–50% вище попередніх середніх закупівельних рівнів. Це зростання вплинуло на внутрішню вартість зерна навіть у регіонах, не охоплених державними програмами підтримки.

Механізм субсидування транспортних витрат відкрив доступ до віддалених ринків і сформував вищий орієнтир ціни на експортне зерно, змушуючи навіть традиційних покупців підвищувати закупівельні ціни.

Великий внесок у формування позитивної динаміки експорту зробив Зерновий Союз Казахстану, який забезпечив консолідацію позицій фермерів, аналітичну підтримку та просування ініціатив з розширення ринків збуту. Системна координація учасників ринку дозволила сформувати єдиний підхід до диверсифікації експорту.

Ключову роль у забезпеченні безперебійної логістики зіграло Қазақстан Темір Жолы, яке підвищило пропускну спроможність інфраструктури, розвивало транзитні маршрути та синхронізувало процес перевезень. Спільні дії учасників ринку та національного перевізника забезпечили ріст обсягів без системних збоїв.

За оцінками Астык Транс, експортний потенціал сезону може досягти 12 млн тонн у зерновому еквіваленті, а додатковий дохід з кожної тонни склав $40–45. При державних витратах на транспортні субсидії близько $60 млн, мультиплікатор ефекту перевищив 1:8, забезпечивши комплексний економічний ефект для казахстанських фермерів та агропромислового комплексу.

Позначки:Казахстан, експорт, зерно, пшениця