Казахстан нарощує експорт власної пшениці, закуповуючи дешевше зерно з рф

Казахстан одночасно збільшує експорт власної пшениці та нарощує імпорт дешевшого російського зерна для внутрішніх потреб. У вересні 2026 року країна імпортувала 330 тис. тонн пшениці з рф, що у 3,9 рази більше, ніж за аналогічний місяць минулого року. Порівняно із серпнем поставки зросли майже вдвічі — зі 170,4 тис. тонн. За даними Зернового союзу Казахстану, основними причинами стали падіння цін на російську пшеницю та високий попит на фуражне зерно з боку місцевих переробників.

Здешевлення російської пшениці пов’язане з обмеженнями експорту через порти Чорного та Азовського морів, що призвело до збільшення пропозиції на внутрішньому ринку рф. Водночас Казахстан відчуває дефіцит пшениці 4–5 класів, необхідної для переробних підприємств і птахофабрик. За даними Міністерства сільського господарства країни, понад 75% зібраного у 2026 році врожаю має високі якісні показники із вмістом клейковини понад 25%, тому місцеві підприємства активніше закуповують дешевшу російську сировину.

Паралельно Казахстан встановив рекорд експорту пшениці у вересні, відвантаживши 702,3 тис. тонн без урахування країн ЄАЕС. Основними покупцями залишаються держави Центральної Азії та Афганістан. Зокрема, поставки до Афганістану зросли у 3,2 раза, до Таджикистану — на 17,1%, а до Узбекистану — на 14,4%. Загалом країни Центральної Азії закупили 606,6 тис. тонн казахстанської пшениці, забезпечивши 86,4% експорту.

Одночасне зростання імпорту дешевшої російської пшениці та рекордних експортних поставок казахстанського зерна також порушує питання контролю за походженням продукції. Зокрема, не можна виключати ризик реекспорту російського зерна під виглядом казахстанського або його змішування з місцевою пшеницею для подальших поставок до третіх країн.

Tags: Казахстан, експорт, пшениця, ціни, Росія