Казахстан. Борошномели просять зберегти обмеження на експорт пшениці

Борошномельна галузь Казахстану переживає непрості часи. Про реалії сьогоднішнього дня, існуючі проблеми та можливі шляхи їх вирішення порталу ElDala.kz розповів Аліхан Талгатбек, президент Союзу зернопереробників Казахстану.

Ціна на казахстанське зерно падає з початку липня, коли було відновлено імпорт російської пшениці, а обмеження на експорт пшениці та борошна з Казахстану залишилися чинними. Однак Аліхан Талгатбек вважає, що понижувальний тренд не цілком обґрунтований, оскільки остаточних цифр за обсягом урожаю ще немає.

– От кажуть, що нині врожай небувалий, – сказав голова Спілки зернопереробників. – Насправді, врожай ще навіть не прибраний, обсяги не підраховані. А на ринку вже піднімається паніка, що зерно подіти нікуди, хоча у нас на елеваторі заповнення зараз лише 10%. Ціна зараз 125 тис. тенге/тонна, хоча фермери могли б продавати по 130-140 тис. тенге/тонна.

Низькі ціни вигідні лише покупцям у країнах Середньої Азії, але не казахстанським зернопереробникам, зазначив експерт. Адже якщо селяни сьогодні продадуть урожай дешево, то наступного року їм не вистачить грошей на посівну. Ризик нестачі оборотних коштів реальний, з урахуванням того, що в останні два добрива гербіциди та запчастини подорожчали в рази.

Диференційований ПДВ та квотування

Що пропонує Спілка зернопереробників? Запровадити диференційований ПДВ. Тобто коли експортуєш зерно, ПДВ повертається не повністю, а коли експортуєш борошно, повертаєш ПДВ у повному розмірі.

Також зернопереробники вважають за доцільне зберегти квотування експорту пшениці, із зустрічними зобов’язаннями здачі зерна в Продкорпорацію за зниженими цінами для виробництва соціального хліба.

– Якщо Продкорпорація не матиме дешевого зерна, значить, ми не зможемо продавати пекарям борошно дешевше, – пояснив Аліхан Талгатбек. – Відповідно, дешевий хліб пекти не будуть, ціна на соціальний формовий хліб, що стоїть зараз 90 тенге за булку, за нашими розрахунками може зрости в 1,5-2 рази. Зараз останнє зерно наскребли, 1-2 місяці ми ще протримаємося, а потім, якщо піде зерно по 120 тис. тенге/тонна, борошно коштуватиме 180 тис. тенге.

Якщо експортер здає в Продкорпорацію здешевлене зерно, то його збиток лягає у собівартість експортованого обсягу. Ціна на експорт зерна за рахунок цього зростатиме. Це знизить інтерес Середньої Азії до пшениці з Казахстану – на користь борошна.

– Зараз вже розглядають експортні ціни пшениці в $290 на жовтень, – зауважив Аліхан Талгатбек. – А якщо була б квота, то Казахстан міг би тримати експортну ціну в $320. Причому всередині Казахстану ніхто б не зазнав жодної шкоди. Навпаки, від того, що зерно зараз дешевшає, страждають фермери. А експортери зерна сидять на своїй стандартній маржі 8% за будь-якої ціни. Отже, їм байдуже.

Позначки:Казахстан, зерно, борошно, обмеження