Камерун розвиває маніокові хаби для скорочення імпорту пшениці

Камерун активно просуває маніоку (касава) як альтернативу пшениці, щоб зменшити імпорт та розширити можливості в рамках Африканської континентальної зони вільної торгівлі (AfCFTA). Влада країни робить ставку на борошно з маніоки, щоб покращити продовольчу безпеку та підтримати жіночі кооперативи у переробці та торгівлі.
Міністерство малих і середніх підприємств, соціальної економіки та ремесел (MINPMEESA) створює агропромислові хаби в основних регіонах вирощування маніоки. Ці хаби забезпечуватимуть земельні ділянки, поля для розмноження насіння, невеликі переробні підприємства та навчання для жіночих груп. Уряд анонсував створення до 20 таких хабів, хоча наразі працює лише кілька. У пілотному проєкті в Мбангассіні, що в Центральному регіоні, жіночим кооперативам уже виділено землю, а будівництво переробного заводу триває.
Камерун щорічно імпортує близько 800 000 тонн пшениці, що, за даними Business in Cameroon, у 2023 році коштувало 178 млрд. франків КФА (288 млн дол. США). Маніока, яка широко вирощується в країні, може стати дешевшою альтернативою. За словами посадовців, додавання до 15% маніокового борошна до хліба та випічки може зменшити імпорт і підтримати місцевих фермерів. Очікується, що кожен маніоковий хаб створить сотні робочих місць для жінок, а також додаткові можливості в логістиці та торгівлі, загалом генеруючи понад 10 000 робочих місць.
Попри амбітні плани, залишаються виклики: якість маніокового борошна варіюється, що ускладнює його використання в пекарнях, а інфраструктура для великомасштабної переробки та зберігання обмежена. Фінансування розвитку хабів також є проблемою. Попередні політики заміщення маніоки в Камеруні показали неоднозначні результати, що вказує на необхідність одночасного вирішення технічних, ринкових і споживацьких питань. Інші африканські країни, як-от Нігерія, також тестували додавання 10–20% маніокового борошна до хліба, але стикалися з проблемами якості та вартості. Камерун прагне вийти на ринки AfCFTA, якщо вдасться забезпечити стабільну якість і конкурентоспроможність.
Це не перша спроба заміни пшениці маніокою в Африці. Приклад Нігерії, де з 2002 року намагалися впроваджувати маніокове борошно в хлібопекарстві, виявився дуже спірним. Хоча чутки про зростання захворюваності на цукровий діабет через маніоку спростовано науковими дослідженнями, які вказують на нижчий глікемічний індекс маніоки порівняно з пшеницею, проблеми з якістю борошна, логістикою та вартістю гальмували програму, що викликало значний опір серед виробників і споживачів.
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом