Індонезія збільшить виробництво комбікормів до 22,3 млн тонн на тлі дефіциту кукурудзи

Виробництво комбікормів в Індонезії у 2026 році може досягти 22,3 млн тонн на тлі активного розвитку птахівництва та зростання внутрішнього попиту на тваринний білок. За прогнозом Асоціації виробників комбікормів Індонезії (GPMT), галузь збільшить випуск продукції приблизно на 10,2%, а у 2027 році очікується подальше зростання на 7%. За січень–вересень 2026 року виробництво комбікормів уже досягло 16,82 млн тонн, що на 12,28% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Водночас розширення виробництва посилює залежність країни від імпортної кормової сировини.

Однією з головних проблем залишається дефіцит кукурудзи, виробництво якої протягом останніх трьох років зростає повільніше, ніж потреби комбікормової галузі. За оцінками Syngenta Indonesia, нестача кукурудзи у 2026 році може досягти близько 1 млн тонн. Загальна потреба країни в цій культурі оцінюється у 16 млн тонн, тоді як виробництво прогнозується на рівні 15,24–15,35 млн тонн. Додатковий тиск на пропозицію спричинила посуха, яка затримала посівну кампанію в районах без зрошення. Суттєвого збільшення надходження нового врожаю очікують не раніше лютого–березня 2027 року.

На тлі недостатнього внутрішнього виробництва зерна Індонезія нарощує імпорт кормових компонентів рослинного походження. Станом на 2 листопада 2026 року їхні закупівлі на зовнішніх ринках досягли 8,29 млн тонн, перевищивши обсяг імпорту за весь 2025 рік, який становив 7,7 млн тонн. Водночас виробники комбікормів переглядають структуру використання сировини, зокрема збільшуючи частку ріпакового шроту та інших продуктів переробки ріпаку. Важливим компонентом залишається соєвий шрот, світові поставки якого значною мірою залежать від США, Бразилії та Аргентини, що забезпечують близько 86% міжнародного експорту.

Додатковим викликом для індонезійських комбікормових підприємств є зростання вартості імпортної сировини через валютні коливання. Значна частина закупівель кукурудзи, соєвого шроту та інших кормових компонентів здійснюється в доларах США, тому послаблення індонезійської рупії збільшує витрати виробників. На ціни також впливають ситуація на світових ринках зернових та олійних культур, вартість енергоносіїв і попит на сировину з боку біопаливної галузі. Для зниження ризиків підприємствам рекомендують диверсифікувати закупівлі та розширювати співпрацю з місцевими постачальниками.

Основним рушієм розвитку комбікормової галузі залишається птахівництво. У 2027 році виробництво кормів для бройлерів може зрости на 8%, для курей-несучок — на 6%, а випуск кормів для аквакультури — приблизно на 7%. При цьому у 2026 році виробництво комбікормів для несучок збільшується приблизно на 30%, насамперед завдяки переходу господарств від самостійного приготування кормів до використання промислової продукції. Подальше розширення галузі залежатиме від стабільності постачання кукурудзи, доступності імпортних кормових компонентів та здатності підприємств стримувати зростання виробничих витрат.

Tags: кукурудза, комбікорми, Індонезія