Індія прискорює програму самозабезпечення рослинними оліями через експортні обмеження Індонезії

Посилення Індонезією контролю за експортом пальмової олії та продуктів її переробки спонукає Індію активніше розвивати власне виробництво рослинних олій. На тлі обмеження поставок сировини для біопалива Нью-Делі розглядає ситуацію як можливість зменшити залежність від імпорту та зміцнити продовольчу й енергетичну безпеку.

Індонезія зберігає заборону на експорт стічних вод пальмової олії (POME) та використаної харчової олії (UCO), спрямовуючи ці ресурси на виробництво біодизеля та екологічного авіаційного пального (SAF). Також влада країни розглядає можливість централізації експорту стратегічної сировини через державні компанії.

У відповідь Індія прискорює реалізацію Національної програми розвитку олійної пальми (NMEO-OP), започаткованої у 2021 році. До березня 2026 року площа насаджень досягла близько 640 тис. га проти цільового показника 650 тис. га, а до 2030/31 фінансового року виробництво сирої пальмової олії може зрости до 1,5 млн тонн, що майже втричі перевищить нинішній рівень.

Експерти зазначають, що південні штати Індії мають достатньо сприятливі умови для вирощування олійної пальми. Андхра-Прадеш і Телангана вже забезпечують близько 98% національного врожаю, а розширення плантацій дозволило окремим господарствам у кілька разів збільшити прибутковість порівняно з традиційними культурами.

Розвиток галузі також поєднують із екологічними цілями. Нові плантації створюють переважно на деградованих землях, а відходи виробництва використовують для отримання біогазу. Таким чином Індія прагне не лише скоротити імпорт рослинних олій, а й прискорити розвиток сектору відновлюваної енергетики та підвищити конкурентоспроможність власного аграрного виробництва.

Позначки:пальмова олія, Індія, Індонезія