Імпортні сири продовжують захоплювати ринок України

Українські виробники сиру входять у літній сезон під тиском одразу кількох негативних факторів. Традиційне сезонне зниження споживання супроводжується стрімким зростанням імпорту, що посилює конкуренцію на внутрішньому ринку. 

За умов стагнації споживання частині підприємств доведеться боротися за ринкову частку, а окремі виробники можуть бути змушені скорочувати обсяги виробництва.

У травні в Україну було імпортовано європейського сиру (без урахування свіжого та плавленого), на 25% більше порівняно з квітнем. Найбільше зросли поставки твердих і напівтвердих сирів — їх було закуплено на 28% більше, ніж місяцем раніше. Це на 38% більше, ніж у травні 2025 року.

Основним постачальником сиру в Україну залишається Польща, на яку у травні припадало 55% усіх поставок сичужного сиру. Значні обсяги також надходили з Німеччини, Нідерландів, Латвії та Чехії. 16% імпорту забезпечили інші країни Європи.

У результаті частка імпортної продукції на українському ринку напівтвердих сирів уже досягла близько 30%. Ситуацію ускладнює цінова перевага європейських виробників. На початку літа вартість так званого «кормового» сиру в Європі знову знизилася, через що собівартість імпорту блочної Гауди опустилася.  На цьому тлі українські напівтверді сири з вищою відпускною ціною суттєво програють європейським аналогам у ціновій конкуренції. Поки виробники частково компенсують різницю за рахунок акційних пропозицій, однак можливості для такого інструменту поступово звужуються через високу вартість сировини.

Водночас наростити експорт українським сироварам не вдається. У травні за кордон було поставлено приблизно на 25% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Однією з причин залишається висока ціна української продукції на зовнішніх ринках.

Географія експорту залишається вкрай концентрованою. Найбільшим покупцем українського сиру є Казахстан, на який припадає 66% усіх експортних поставок. Другим за значенням ринком є Молдова з часткою 19%. Також український сир постачається до Азербайджану, Узбекистану та Грузії, тоді як на інші країни припадає лише 6% експорту. Така структура свідчить про сильну залежність експортерів від ринків Центральної Азії та пострадянського простору.

При цьому ключовий експортний ринок — Казахстан — має доступ до дешевшої білоруської продукції, що ускладнює позиції українських виробників. Ціна, за якою українські сировари зазвичай пропонують традиційні напівтверді сири, обмежує їхню конкурентоспроможність на зовнішніх ринках і стримує подальше зростання експорту.

Позначки:сир, Україна