Грузія не використовує потенціал вирощування пшениці на тлі зростання імпорту

Джерело:  Business Media Georgia
колоски

Грузія, визнана однією з колисок одомашнення зернових культур, досі не використовує повною мірою свій потенціал у вирощуванні пшениці. За словами Лалі Месхи, засновниці асоціації «Georgian Wheat», країна забезпечує власне споживання лише на незначну частину, залежачи від імпорту. Вона наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва міг би суттєво вплинути на економіку, населення та ціни.

З 27 відомих світових сортів пшениці у Грузії зустрічаються 14, п’ять із яких є ендемічними. Протягом багатьох років вони були на межі зникнення, але останнім часом активно відновлюються завдяки роботі фермерів, організацій та державних структур. Це дозволяє повернути унікальні грузинські сорти до комерційного вирощування на фермах.

Включення традиційного вирощування грузинської пшениці до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО у грудні 2025 року стало важливим кроком для галузі. Це сприяє комерціалізації виробництва, підвищує його роль у національній економіці та викликає інтерес як всередині країни, так і за кордоном.

Попит на ендемічні грузинські сорти пшениці суттєво зріс у останні роки. Якщо раніше їх вирощували лише поодинокі фермери, сьогодні кількість зацікавлених зросла в кілька разів. При цьому головною перешкодою для розвитку сектору залишається неефективність виробничої ланки та недостатня підтримка на всіх етапах – від насіння до кінцевого продукту.

Грузинська пшениця відрізняється від промислових сортів і потребує особливого підходу: її розвиток можливий лише через поліпшення ґрунту, насіння та знань фермерів. Продукти з такої пшениці користуються попитом завдяки високій якості та користі для здоров’я, хоча їхня ціна залишається вищою за звичайний хліб.

У січні–лютому 2026 року імпорт пшениці в Грузію зріс на 20,6% у грошовому вираженні та на 16,3% у обсязі порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основним постачальником залишається росія, друге місце займає Казахстан, тоді як імпорт із Білорусі та Туреччини незначний. Це свідчить про необхідність активнішого розвитку внутрішнього виробництва зерна.

Позначки:,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!

Secret Link