Головний ризик у вирощуванні сої – кліматичний, – експерт

Соя цього маркетингового року стала однією з найрентабельніших культур. Як наслідок – багато аграріїв стали планувати збільшення площ посівів сої, адже культура ця менш чутлива до підживлення, як порівняти з кукурудзою чи пшеницею, технологія її вирощування не така затратна, а ще вона – хороший попередник. Утім, плануючи збільшення посівних площ, не треба нехтувати ризиками, пов’язаними з вирощуванням сої. Головний із них – кліматичний.

Про це пише консультант з агрономії Асоціації «Дунайська соя», дорадник з агрономії Микола Биков у своїй колонці в журналі The Ukrainian Farmer.

«Соя дуже вибаглива до погодних умов, особливо що стосується рівномірності розподілення опадів. Від цього в принципі залежить урожай. Пригадаймо посушливий 2020 рік, коли соя в багатьох просто висохла. Але слід зважати й на кліматичну зону. Останніми роками ми говоримо про так званий «соєвий пояс» – регіони України, які найкраще придатні для вирощування сої. Тут поєднано не лише кліматичну складову, а й технологічність господарств, родючість ґрунтів тощо», – зазначає Микола Биков.

За його словами, нині до «соєвого поясу» входять центральні, північні та західні області. Серед лідерів із виробництва та посівних площ – Хмельниччина, Житомирщина, Вінниччина, Полтавщина, Київщина, Тернопільщина, Львівщина, Черкащина, Сумщина.

Раніше сою ефективно вирощували й на Півдні завдяки зрошенню, але після підриву Каховської ГЕС це стало практично неможливим. Звісно, є фермери, які навіть у посушливих умовах ризикують вирощувати сою. Їм я б радив обирати ультраранні сорти й починати вводити сою в сівозміну з невеликих площ – не більше як до 10% у загальній структурі посівів.

Позначки:соя