Ген для найкращого пшеничного тіста знайдений у стародавніх зразках дикої козячої трави

Дослідники з Університету штату Канзас виявили в дикій родичці пшениці ген, який надає хлібному тісту чудову міцність і еластичність.

В команду з пошуку гена «кращого тіста» Канзаського університету на чолі з випускницею докторантури Емілі Делоріан і ад’юнкт-професором Джессі Поланд увійшли дослідники з Ресурсного центру генетики пшениці з експертами Лабораторії інновацій прикладної геноміки пшениці Feed the Future.

“Наша група характеризувала генетичну різноманітність важливого гена якості хліба і виявила безліч унікальних версій, а також походження відомої чудової версії гена, вже присутньої в сучасній пшениці”, – сказала Делоріан, провідний автор дослідження.

Лянлян Гао, науковий співробітник Ресурсного центру генетики пшениці штату Кентуккі, сказав, що ця робота є частиною більшого проекту за участю дослідницьких груп по всьому світу, що охоплює більше 50 років збору 242 унікальних зразків егілопса Тауша (Aegilops tauschii), який ще називають «козячою травою». егілопс Тауша належить до одного з батьківських видів сучасної м’якої пшениці з історією майже в 10 000 років.

“Нещодавно відкрита лінія спадкоємності досить обмежена в географії, хоча, можливо, в минулому вона була більш поширеною”, – сказав Гао. Він зазначив, що Aegilops tauschii в основному зустрічається на території сучасної Грузії в Кавказькому регіоні, що охоплює частини Європи та Азії.

У партнерство Open Wild Wheat Consortium входять 38 дослідницьких груп з 17 країн. Їх метою є поліпшення сільськогосподарських культур шляхом вивчення корисного генетичного різноманіття егілопса Тауша.

“П’ятдесят років тому, коли ми ледве розуміли ДНК, мої наукові попередники перетинали гори Загрос на Близькому Сході, в Сирії та Іраку, – розповів Бранде Вульф, запрошений вчений в центрі Джона Іннеса, Міжнародному центрі передового досвіду в галузі рослинництва, генетики та мікробіології зі штаб-квартирою в Сполученому Королівстві. – Вони збирали насіння, можливо, підозрюючи, що коли-небудь їх можна буде використовувати для поліпшення пшениці. Зараз ми такі близькі до розкриття цього потенціалу-і для мене це надзвичайно цікаво».

У дослідженні, опублікованому в Nature Biotechnolory, вчені підкреслюють величезний геномний внесок Aegilops tauschii в сучасне виробництво пшениці і важливість роботи ресурсного центру з генетики пшениці, всесвітньо визнаної установи, заснованої видатним професором університету Бікрамом Гіллом. Там знаходиться більше 3000 зразків дикої пшениці і 4000 цитогенних запасів – генетичних скарбів, створених в результаті багаторічної роботи вчених з пшениці з усього світу.

Зараз вчені хочуть визначити якомога більше додаткових генів в дикому родича пшениці для потенційного поліпшення борошномельних і хлібопекарських якостей зерна від нових сортів цієї культури.

Аgroxxi.ru

Позначки:пшениця, борошно, наука