Експорт соняшникової олії через порт Рені в 2022 році виріс на три порядки
З початку повномасштабної війни українські компанії почали звертати увагу на альтернативні логістичні шляхи на порти Дунаю, найбільшими з яких є порт Ренів та Ізмаїлу, повідомив старший консультант аналітичного відділу компанії Pro-Consulting Андрій Мокряков в коментарі для видання “Delo.ua“.
Так, експорт соняшникової олії лише через порт Рені в 2022 році виріс в 1800 разів – до 508 тис. тонн в 2022 році з 0,28 тис. тонн в 2021 році. В свою чергу, за 4 місяці 2023 року обсяги експорту соняшникової олії через цей порт склали майже 250 тис. тонн, або половину від обсягів попереднього року.
“Враховуючи тенденцію розвитку портів, що розташовані на кордонах України, експорт через порти Дунаю буде зростати. На розмінування Чорного моря після закінчення війни підуть роки, це робить неможливим швидке повернення до звичайної діяльності інших портів”, – пояснив експерт.
Він уточнив, що на Дунаї зараз триває активне будівництво логістичних об’єктів, які б могли хеджувати ризики логістики через порти Великої Одеси. Наприклад, “Маріупольська інвестиційна група” вже будує два склади в Ізмаїлі, загальний об’єм одночасного зберігання яких становитиме 5 тис. тонн. Це збільшить загальні потужності по зберіганню агропродукції на Дунаї до 9 тис. тонн.
В свою чергу, холдинг “Нібулон” хоче перетворити Ізмаїльський термінал на повноцінний елеватор з об’ємами для накопичення зерна.
Також “Еліксир Україна“, яка придбала Усть-Дунайський морський торговий порт, планує провести його модернізацію та будівництво зернового елеватору на 50 тис. тонн.
Андрій Мокряков нагадав, що компанія “Ренійський елеватор” планує побудувати в іншому дунайському порті 6 металевих силосів для зберігання зерна, кожен об’ємом 1,9 тис. куб. м.
Разом з цим “Кернел” планує до кінця 2023 року збудувати новий перевантажувальний термінал “Девелопмент Рені Термінал” з об’ємом переробки зерна близько 60 тис. тонн на місяць. Термінал буде здатен приймати 2 тис. тонн зернових вантажів на добу та одночасно зберігати приблизно 7,7 тис. тонн.
Експерт зазначив, що держава також планує розбудовувати порти, зокрема Ізмаїл та Рені. В обох портах передбачається днопоглиблення до глибини 11-14 м, що дасть можливість проходу суден з місткістю 20-25 тис. тонн. В даний момент прохідна осадка в цих портах становить 6,5 м. Роботи з днопоглиблення вже розпочаті.
Наразі Україна ставить перед собою завдання розвитку Дунайських портів, що може бути альтернативою “зернового коридору”. Одним із шляхів збільшення експорту є використання каналу Суліна, що перебуває під контролем Румунії. Для цього необхідно зробити роботу каналу цілодобовою, відкрити рейдову перевалку в територіальних водах Румунії та, в подальшому, розширювати гирло Бистре – підконтрольний Україні шлях.
У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом