Експорт казахстанського зерна – без активного попиту, ринок стоїть

Експорт казахського зерна знаходиться на низькому рівні. Про це повідомили у Національній Асоціації експортерів KazGrain. Субсидії на транспортні витрати зерновики наразі не отримали. Традиційні ринки у березні практично перестали імпортувати казахстанське зерно. Напрямок Китаю має проблеми з подачею контейнерів.

«Наразі експорт йде низький. Традиційні ринки Узбекистан, Таджикистан та Афганістан під час посту Рамазан практично перестали імпортувати казахстанське зерно. І зараз, у першій декаді квітня, так само, без будь-яких активностей, без активного попиту, ринок стоїть. Тому традиційні ринки у нас без попиту», – сказав Голова Правління KazGrain Зейнолла Абдуманапов.

За його словами, є на ринку попит з боку Китаю на ячмінь, льон та кормове борошно, але там також є певні проблеми з логістикою.

“Проблема подачі контейнерних поїздів. Бо в нас більше борошномельних підприємств акумульовано в Костанаї, а за введеними заборонами контейнерні поїзди на Костанай зайти не можуть. Тому ринок експорту дуже млявий. Спостерігатимемо, як буде просуватися далі попит на казахстанське зерно», – зазначив наш співрозмовник.

Що стосується експорту через порти рф та Балтії, там попит мінімальний.

«За тими даними, які ми маємо, через рф на країни Прибалтики актуального попиту немає», – також уточнив З.Абдуманапов.

Тим часом для підвищення активності експорту зерна Уряд прийняв рішення субсидувати транспортні витрати на ряд напрямків. Однак, за словами експортерів, наразі гроші ще не отримували.

«На сьогодні отримали заявки на 200 тис. тонн від різних експортерів. Однак ці заявки не задоволені, перебувають на розгляді, оскільки Продкорпорація ще грошей не отримала. Як тільки отримає, всі ці заявки розглядатимуться за датою надходження. У Міністерстві сільського господарства повідомили, що питання виділення коштів у розмірі 30 млрд. тенге буде вирішено протягом місяця», – пояснив Зейнолла Абдуманапов.

Наразі держвідомства вживають усіх необхідних заходів щодо забезпечення збуту зерна як усередині країни, так і на експорт, сказав у вівторок на засіданні в Мажилісі віце-міністр сільського господарства Єрбол Тасжуреков.

«За даними статистики, за підсумками 2024 року експорт зерна склав 7,9 млн тонн, що менше за рівень попереднього року на 11,2% або 882,8 тис. тонн. тонн (2023 року – 8,7 млн ​​тонн). Причинами зниження експорту зерна є зниження валового збору за підсумками 2023 року (2022 року зібрано 22 млн тонн зернових, 2023 року – 17,1 млн тонн). При цьому спостерігається позитивна динаміка зростання експорту зерна нового врожаю. Так, за вересень – березень експорт зерна порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшився на 55% і склав 6,8 млн. тонн», – повідомив віце-міністр.

Основними імпортерами, зазначив він, є традиційні ринки Середньої Азії: Узбекистан із обсягом експорту 2 млн 492 тис. тонн, Таджикистан – 981 тис. тонн, Киргизстан – 153 тис. тонн, Афганістан – 264 тис. тонн, Китай – 824 тис. тонн. тонн.

У МСГ відзначають повернення казахстанського зерна на ринки Ірану та Азербайджану, куди було експортовано 791 тис. тонн (зростання 18 разів) та 459 тис. тонн (зростання 98 разів) відповідно.

«Для підтримки експортерів запроваджено заходи субсидування транспортних витрат. На сьогодні проект постанови Уряду про виділення коштів із резерву Уряду РК на стадії підписання. Згідно з розрахунками, для реалізації 2 млн тонн зерна будуть потрібні кошти на здешевлення вартості витрат на транспортні витрати у розмірі 40 млрд тенге, з них 10 млрд тенге для Продкорпорації», – сказав Єрбол Тасжуреков.

Позначки:Казахстан, експорт, зерно, пшениця