«Європейські країни нам цікаві передусім з точки зору встановлення партнерства, стабільних відвантажень, стабільних фінансових відносин і стабільної логістики», — зауважив він.
А приклад Польщі, яка доєдналася до Євросоюзу 20 років тому, Україна може розглядати як модель із нарощування потенціалу молочної галузі, в тому числі експортного.
«Так, за два десятиріччя Польща розвинула свою сировинну базу, змогла скористатися європейським фінансуванням і модернізувала свою переробку. Нині ж вона посідає важливе місце серед країн ЄС — експортерів молочної продукції, — зазначив Максим Фастєєв. — При цьому лише останніми роками Польща зосередила увагу на хайтек-продуктах, товарах свіжої категорії, витриманих сирах. Тобто 20 років ця країна нарощувала потенціал саме в товарах».
Україна, на думку експерта, сьогодні має базу, значно потужнішу за польську 20-річної давнини.
«Ми можемо збільшити темпи постачань цікавих для європейських споживачів товарів із доданою вартістю. В цьому плані ми дивимося на європейські ринки, і особливо країн Східної Європи, як на перспективні: вони мають більший потенціал імпортувати нашу продукцію», — підкреслив він.
Серед загроз для експорту в європейському напрямку можна назвати теоретичну ймовірність відновлення квот наступного року, а також високу конкуренцію на ринку.
«Але споживач має гроші та потенціал купівлі українських молочних продуктів, у тому числі з доданою вартістю, — зазначив Максим Фастєєв. — Ще один плюс — логістика, яка дозволяє підтягнути свіжу категорію (кефір, йогурт, кисломолочний сир). І вже зараз експорт цих позицій до Європи зростає».
