Дефіцит потужностей для зберігання зерна в Україні може сягнути 11 млн. тонн

Українські аграрії у 2026 році зіткнулися з різким зростанням витрат на збирання врожаю на тлі подорожчання дизельного пального та одночасного падіння закупівельних цін на пшеницю. За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Івана Слободяника, купівельна спроможність агровиробників через це скоротилася майже вчетверо, що ставить під питання рентабельність цьогорічної збиральної кампанії.

Ситуацію погіршують проблеми з експортом зерна та постійна загроза російських атак на елеватори й зерносховища, особливо у прифронтових областях. Виробникам доводиться одночасно шукати кошти на проведення польових робіт, можливості для реалізації продукції за прийнятними цінами та безпечні місця для зберігання вже зібраного врожаю.

Однією з найбільших проблем може стати дефіцит елеваторних потужностей. За оцінкою Івана Слободяника, Україні може не вистачити сховищ приблизно для 11 млн. тонн зернових і зернобобових культур. На тлі обмежених можливостей експорту значні обсяги нового врожаю можуть залишатися всередині країни, додатково збільшуючи потребу в зберіганні.

Як альтернативу традиційним елеваторам аграрії розглядають зберігання зерна безпосередньо в господарствах — у полімерних рукавах, модульних сховищах або із застосуванням підлогового зберігання. Галузеві асоціації вже звернулися до профільного міністерства та міжнародних донорів із проханням допомогти із закупівлею необхідного обладнання та ресурсів для швидкого розгортання таких потужностей.

Держава також пропонує використовувати наявні потужності державної продовольчої зернової корпорації. Водночас концентрація великих обсягів зерна в окремих сховищах створює додаткові безпекові ризики через можливі російські удари. Навіть за умови вирішення проблеми зберігання головним викликом для аграріїв залишатиметься збут урожаю за цінами, які дозволять профінансувати наступний виробничий сезон.

Позначки:зерно, жнива, зберігання, дефіцит, Україна