CBAM поступово змінює правила гри для експортерів агропродукції до ЄС

UkrAgroConsult

Механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM) поступово стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності на європейському ринку. Хоча зернові, олійні культури та рослинні олії поки не підпадають під його пряму дію, європейські компанії вже дедалі частіше оцінюють не лише ціну продукції, а й її вуглецевий слід.

CBAM запроваджений для того, щоб імпортні товари перебували в однакових умовах із продукцією європейських виробників, які сплачують за викиди CO₂ у межах системи торгівлі квотами EU ETS. Якщо продукція вироблена за межами ЄС із високими викидами парникових газів, імпортер може бути зобов’язаний компенсувати різницю між вартістю викидів у країні походження та ціною вуглецевих квот у Євросоюзі.

Наразі механізм охоплює сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію та водень. Проте його вплив уже відчуває і аграрний сектор. Через CBAM дорожчають добрива, метал для сільськогосподарської техніки та елеваторного обладнання, поступово зростають транспортні й логістичні витрати, а біопаливо отримує додаткові конкурентні переваги порівняно з викопними видами пального.

Європейські переробники дедалі частіше враховують вуглецеву ефективність усього ланцюга постачання. Купуючи, наприклад, український ріпак, вони оцінюють не лише його вартість, доставку та страхування, а й обсяг викидів CO₂ під час виробництва. Саме тому багато європейських компаній уже вимагають від постачальників інформацію про вуглецевий слід продукції, вуглецевий слід виробництва, а також дані про прямі й непрямі викиди парникових газів (Scope 1, Scope 2 та іноді Scope 3).

Аналітики зазначають, що зростання так званих CBAM costs зазвичай означає подорожчання вуглецевих квот у ЄС, збільшення потенційних платежів при імпорті та зниження конкурентоспроможності продукції з високим вуглецевим слідом. Це змушує виробників дедалі більше інвестувати в енергоефективність, скорочення викидів і прозорий облік екологічних показників.

Для українських експортерів це означає, що в найближчі роки конкурентоспроможність на європейському ринку визначатиметься не лише ціною FOB, курсом валют чи логістичними витратами. Не менш важливими стануть вуглецева ефективність виробництва, використання сучасних технологій та здатність підтвердити екологічні характеристики продукції відповідно до вимог європейських покупців.

Позначки:ЄС, агропродукція, захист довкілля, Україна, експорт