Бразилія повідомила про народження перших у країні генетично модифікованих телят

Бразильська організація Embrapa повідомила про народження в країні перших генетично модифікованих телят, які з’явилися на світ із ембріонів, запліднених in vitro.

Це досягнення, реалізоване у співпраці з Бразильською асоціацією ангусів, стало важливою віхою для тваринництва Бразилії. Проєкт спрямований на виведення порід великої рогатої худоби, більш стійких до високих температур і змін клімату, з використанням технології генного редагування CRISPR/Cas9.

У період із кінця березня до початку квітня 2025 року народилося п’ять телят породи ангус. Попередні результати свідчать про успішне редагування генів щонайменше у двох із них. Генетичне секвенування, проведене підрозділом Embrapa Gado de Leite (штат Мінас-Жерайс), підтвердило ефективність методу та показало, що відредаговані тварини мають бажану ознаку — коротку, гладку шерсть, яка забезпечує вищу термостійкість.

Застосована технологія вважається інноваційною для тваринництва та обіцяє підвищити адаптацію високопродуктивних порід, таких як ангус і голштинська, до тропічних умов країни. Очікується, що тварини зазнаватимуть меншого теплового стресу, що позитивно позначиться на їхньому самопочутті та продуктивності.

Редагування проводилося з використанням технології CRISPR/Cas9, відомої як «точне генетичне покращення». За словами дослідника Embrapa Луїса Сержіо де Алмейди Камарго, цей інструмент є науково адаптованою природною системою, відкритою в бактерій. «CRISPR/Cas9 працює як своєрідні генетичні ножиці, здатні точно редагувати послідовності ДНК, і може використовуватися для покращення здоров’я та добробуту тварин, а також для розвитку економічно важливих ознак», — пояснив він.

Технологія дозволяє вводити корисні мутації безпосередньо в ембріони, усуваючи потребу в традиційній селекції, яка може тривати кілька поколінь. Проєкт був зосереджений на редагуванні гена рецептора пролактину, що пов’язаний із регуляцією температури тіла у великої рогатої худоби.

Мутації цього гена сприяють формуванню коротшої та гладкішої шерсті, що допомагає знижувати температуру тіла тварин. Така ознака є природною для деяких порід, адаптованих до тропічного клімату Латинської Америки, але відсутня у чистопородних високопродуктивних порід, зокрема ангусів і голштинів.

За словами Камарго, у двох відредагованих телят коротка, гладка шерсть є результатом більш ніж 90% редагування генів у волосяних фолікулах. Він наголосив, що отриманих результатів уже достатньо для прояву бажаних характеристик, а дослідження тривають з метою підвищення ефективності процесу.

Редагування генів здійснювалося на ембріонах із використанням методу електропорації зиготи. Короткі електричні імпульси тимчасово відкривають мембрану зиготи, що дозволяє молекулам, відповідальним за редагування, проникати всередину клітини. Цей метод вважається менш інвазивним і більш практичним, а дослідження Embrapa свідчать про його вищу ефективність і нижчу вартість.

Очікується, що завдяки новій лінії ангуси будуть менш схильні до теплового стресу та матимуть вищу продуктивність і репродуктивні показники в умовах жаркого й вологого клімату. Така адаптація стає дедалі важливішою з огляду на прогнозовані наслідки глобального потепління.

Крім того, збереження породи ангус із її ключовими продуктивними характеристиками, але з підвищеною стійкістю до спеки, є стратегічним кроком для бразильського тваринництва, яке прагне поєднати якість м’яса з адаптивністю до довкілля.

Позначки:Бразилія, ГМО, ВРХ