Бобові мають великий потенціал для подальшого зростання – Rabobank

Попри те, що бобові залишаються нішевим аграрним продуктом із річним світовим виробництвом близько 100 млн тонн, вони мають великий потенціал для подальшого зростання. Про це йдеться у новому звіті аналітичного центру Rabobank, який наголошує на зростанні попиту на бобові завдяки їхній ролі у сталому сільському господарстві.

Аналітик Rabobank з питань зернових і олійних культур Віто Мартієллі зазначив, що бобові стають «зіркою сталого агровиробництва», адже вони природно покращують родючість ґрунтів і знижують викиди парникових газів. Основними культурами залишаються нут, горох і сочевиця, які забезпечують близько 40% світового виробництва бобових.

Основними виробниками гороху є росія, США, Канада, ЄС та Україна, тоді як найбільше нуту вирощується в Індії. Близько 68% світової торгівлі припадає на горох, сочевицю й нут, за даними Міжнародної ради із зерна (IGC).

Водночас на ринку з’являються нові гравці. росія збільшує частку експорту сухого гороху, Єгипет став найбільшим покупцем бобів фава, Аргентина нарощує постачання різних видів квасолі, а Туреччина перетворюється на ключовий регіональний хаб із переробки та розподілу бобових у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

З 2015 року світова торгівля бобовими зросла на 29%, досягнувши близько 21 млн тонн у 2024 році. Це приблизно 20% від загального виробництва — суттєво менше, ніж торгівля пшеницею, яка торік становила 210 млн тонн. Основні рушії попиту — споживання у країнах, що розвиваються, де бобові є доступним джерелом білка, та зростання популярності рослинних альтернатив м’яса й молочних продуктів у розвинених державах.

Бобові мають і значний екологічний ефект. Вони фіксують азот, підвищують родючість ґрунтів, покращують їхню структуру та водоутримувальну здатність. Завдяки глибокій кореневій системі вони слугують ідеальними культурами для сівозміни, сприяючи біорізноманіттю та зменшенню викидів CO₂.

Проте галузь залишається обмеженою через нестачу прозорості на ринку. Rabobank зазначає, що ціни на бобові волатильні, бракує достовірних джерел даних і чітких механізмів ціноутворення. Для залучення інвестицій необхідно підвищити прозорість торгівлі та стандартизувати ринкову аналітику.

Значним кроком у цьому напрямі стало рішення Міжнародної ради із зерна (IGC) у 2021 році — включити бобові до визначення терміна «зернові». Відтоді IGC публікує регулярні баланси виробництва та торгівлі для основних експортерів нуту, гороху й сочевиці, що підвищує відкритість ринку.

До виробництва й переробки бобових уже активно долучилися провідні агрокомпанії, серед яких ADM, Bunge, Cargill, Columbia Grain International, Redwood та Müller’s Mühle. У серпні 2025 року до них приєдналася Louis Dreyfus Company (LDC), яка створила окремий бізнес-підрозділ із комерціалізації бобових.

Генеральний директор LDC Майкл Гелчі наголосив, що бобові мають «високу синергію з наявними напрямами бізнесу» й можуть стати вагомим джерелом прибутку. Компанія вже працює в ключових регіонах вирощування — Австралії, Канаді та Східній Африці, а також у великих ринках споживання — Індії, Китаї та на Близькому Сході. Це свідчить про те, що світова індустрія бобових поступово переходить від нішевого сегмента до повноцінної глобальної категорії агропродукції.

Позначки:бобові, нут, горої