Бізнес погіршив оцінки ділової активності, однак аграрії серед оптимістів

Як свідчать результати опитування Національного банку України, Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) знизився до 102,5% з 103,1% у попередньому кварталі, відображаючи стримані настрої на тлі воєнних викликів.

Позитивний вплив на очікування бізнесу мали зростання обсягів виробництва товарів і послуг, стабільний попит і пожвавлення інвестиційної активності. Водночас воєнні дії, брак кваліфікованих кадрів і посилення інфляційних та курсових очікувань залишалися ключовими стримуючими факторами.

Підприємства більшості регіонів і видів діяльності зберігали позитивні прогнози щодо обсягів реалізації продукції, інвестицій у машини та обладнання, а також фінансово-економічного стану. Найвищі очікування мали підприємства енерго- та водопостачання, великі компанії та експортно орієнтовані підприємства. Проте оцінки щодо чисельності працівників залишалися стриманими, особливо в будівництві.

Очікування щодо зростання обсягів виробництва в Україні послабилися: баланс відповідей знизився до 6,1% з 9,2% у ІІ кварталі. Позитивні прогнози зберігали підприємства 12 областей, великих і середніх компаній, а також більшості видів економічної діяльності. Найоптимістичнішими були енерго- та водопостачання, переробна промисловість і сільське господарство.

Інфляційні очікування дещо посилилися: річна інфляція в наступні 12 місяців прогнозується на рівні 11,4% (10,9% у ІІ кварталі), при цьому 22% респондентів очікують інфляцію вище 15%. Воєнні дії залишаються головним проінфляційним фактором (79,8% респондентів), тоді як вплив податкових змін послаблювався другий квартал поспіль. Курсовий чинник також посилив свій вплив, з прогнозованим обмінним курсом на рівні 44,11 грн/$ (з 43,84 грн/$).

Поточний фінансово-економічний стан підприємств залишався негативним (баланс відповідей — «мінус» 4,5%), хоча оцінки майбутнього розвитку покращилися (баланс — 1,7%). Найоптимістичніші прогнози мали підприємства енерго- та водопостачання, переробної промисловості та сільського господарства, тоді як будівництво, транспорт і торгівля демонстрували стримані очікування.

Бізнес прогнозував прискорення зростання обсягів реалізації, особливо на зовнішніх ринках (баланс — 16,1% проти 9,4% у ІІ кварталі). Найвищі очікування щодо експорту мали сільське господарство, переробна промисловість і енерго- та водопостачання. Інвестиційні видатки на машини та обладнання зростатимуть повільніше (баланс — 4,3%), а на будівельні роботи залишалися нейтральними.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, покращили очікування щодо їх обсягів (баланс — 18,7%), а частка тих, хто планує залучати такі кошти, зросла до 23,3%. Проте потреби в позикових коштах і банківських кредитах дещо знизилися, при цьому 78,8% респондентів віддавали перевагу кредитам у гривні. Зависокі ставки та вимоги до застави залишалися основними перешкодами для кредитування.

Ринок праці залишався складним: підприємства більшості секторів, особливо будівництва, прогнозували скорочення чисельності працівників (баланс — «мінус» 4,4%). Лише сільське господарство зберігало позитивні очікування щодо зростання штату.